МАРКО КРОПИВНИЦЬКИЙ І БУДИНОК ТОБІЛЕВИЧІВ

Автор: Музей І.К.Карпенка-Карого; м. Кропивницький | 26 травня 2020 13:32 |

 

    «Марко Кропивницький і будинок Тобілевічив» - так назвали віртуальну виставку до 180-річчя від дня народження видатного театрального діяча науковці Літературно-меморіального музею І.К. Карпенка-Карого міста Кропивницького.


22 травня (за офіційними документами) 1840 року народився визначний актор, драматург, один з фундаторів українського професійного театру Марко Лукич Кропивницький. У липні 2016 року Кіровоград було перейменовано на Кропивницький. А чи багато будівель у місті над Інгулом і досі пам’ятають  корифея? Абсолютно точно можна назвати дві адреси - будинок Зайковської на колишній Болотяній, згодом Пролетарській, а нині - вулиці Миколи Смоленчука і будинок на Знаменській, тепер - вулиці Тобілевича.     Перший будинок належав родичці дружини Марка Кропивницького. Багато років він був для нього рідною домівкою. Нині там знаходиться меморіальний музей драматурга.     Другий будинок належав Тобілевичам. Три брати  і сестра з цієї родини  відомі театральному світу як Іван Карпенко-Карий, Панас Саксаганський, Микола Садовський, Марія Садовська-Барілотті. Чверть століття тому в будинку Тобілевичів відкрито літературно-меморіальний музей І.К.Карпенка-Карого.
   
І ще одна міська будівля пов’язана з Марком Кропивницьким - театр його імені. Істотно змінений ремонтами й реконструкціями, він залишається місцем, де 1882 року зійшла зоря нової ери українського театру.

 
Меморіальний музей М.Л. Кропивницького
 
Літературно-меморіальний музей І.К. Карпенка-Карого
 
Кіровоградський академічний обласний український
музично-драматичний театр ім. М. Кропивницького
 

Знайомство Марка Кропивницького з Іваном Тобілевичем (Карпенком-Карим) розпочалося у повітовому містечку Бобринець Херсонської губернії на початку 1860-х років.

 Кропивницькому було 22 роки, Тобілевичу - 17. Обидва – на казенній, тобто чиновницькі службі. Єдиною розрадою для молоді у маленькому провінційному містечку був аматорський театральний гурток. Марко Кропивницький з Іваном Тобілевичем стали його активними учасниками. Любов до театру на довгі роки окреслила коло їх спільних інтересів.

 
М.Л. Кропивницький (1840-1910)
 
І.К. Тобілевич (1845-1907)
 

 

 Після переведення у 1865 році повітового центру з Бобринця до Єлисаветграда туди перебралося і чиновництво, в тому числі - Кропивницький і Тобілевич.
   
Через деякий час Марко Лукич повертається до Бобринця, потім з різних причин - знову до Єлисавета. Так тривало до 1871 року, коли він подав у відставку і розпочав свою діяльність як професійний актор.     
   
У 1872 році родина Тобілевичів придбала будинок на вулиці Знаменській  (поруч була церква Знамення Божої матері). За свідченням Андрія Юровича Тобілевича, онука Івана Тобілевича, садиба займала майже гектар. На ділянці знаходився будинок площею 130 кв.м  (за часи Тобілевичів трохи більший, бо ще була кухня і ванна), флігель на дві кімнати з кухнею та великий садок.

 
Добролежа М.Т.
«Будинок Тобілевичів у Єлисаветграді»
1950-і
Папір, змішана техніка
42х55
 

 

На той час Іван Тобілевич був одружений з Надією Тарковською, рідною сестрою Олександра Тарковського (в майбутньому учасника народовольчого гуртка, що збирався у будинку Тобілевичів, батька знаменитого поета Арсенія Тарковського і діда всесвітньовідомого кінорежисера Андрія Тарковського).
   
Одинадцять років (саме стільки прожив Іван Тобілевич на Знаменській) садиба була осередком українського культурного життя в місті. У будинку збиралася прогресивна інтелігенція, проводилися літературні та музичні вечори.
   
У 1875 році кочове театральне життя знову приводить Марка Кропивницького до Єлисаветграда. Скориставшись нагодою, Іван Тобілевич запросив його до українського аматорського театрального гуртка з платнею 150 карбованців на місяць. Коло обов’язків було широким: акторська і режисерська діяльність, оркестровка музики для дванадцяти інструментів, малювання декорацій, навчання аматорів-початківців.
     
Того ж року Марко Лукич взяв участь у першій постановці відомих «Вечорниць» Петра Ніщинського, написаних композитором спеціально для єлисаветградських аматорів до їхньої вистави «Назар Стодоля». На фото, зробленому після прем’єри «Вечорниць», Марко Кропивницький та Іван Тобілевич стоять поруч.

 
Учасники аматорського гуртка -
перші виконавці «Вечорниць» П. Ніщинського
1875

 

П.І. Ніщинський (1832 - 1896)
 

 

 Емський указ 1876 року про заборону української мови поклав край виставам українського аматорського гуртка. Марко Лукич відновив театральну гастрольну діяльність у складі російськомовних труп.
 
Повертаючись  до Єлисаветграда під час коротких вакацій, Марко Кропивницький був бажаним гостем у будинку на Знаменській. Ось як згадує про це Євген Чикаленко, в подальшому відомий український громадський діяч, видавець, меценат, а тоді – учень Єлисаветградського земського реального училища, однокашник молодших братів Івана Тобілевича - Панаса та Миколи. Деякий час він квартирував у Тобілевичів:   
   
«… По суботах у К.Карого часом збирались гості, члени бувшого аматорського гуртка, між ними і М. Кропивницький. Тоді Надія Карлівна грала на роялі, Кропивницький – на скрипці, а Михайло Тобілевич – на басолі (віолончело), а потім співали дуже гарно хором українських пісень».
   
У великому садку Тобілевичів стояла альтанка з живоплоту – жовтої акації. Це було місце бесід і літніх «суботників», тобто дружніх суботніх зустрічей.
   
Межі садиби Тобілевичів за радянські часи  зменшилися в кілька разів, точне місце альтанки визначити неможливо, але можна уявити, як Марко Кропивницький з товариством у теплу пору року проводили там свій час.
   
У 2020 році виповнюється 140 років від дня написання єлисаветградцями широковідомого колективного листа історику літератури, етнографу, відомому російському журналісту, співробітнику журналу «Вестник Европы» Олександру Пипіну з проханням посприяти скасуванню ганебного Емського указу 1876 року про заборону української мови, літератури і театру. Лист підписали: Іван Тобілевич, Марко Кропивницький, Євген Чикаленко, Андрій Грабенко, Надія Тобілевич, Опанас Михалевич, Олександр Тарковський, Олександр  Волошин, тобто ті, хто жив у будинку на Знаменській або були його гостями.
   
Через рік, у 1881 році, безглузді заборони Емського указу, хоч і не у повному обсязі, були скасовані, що, зрештою сприяло створенню першої української професійної театральної трупи.

 
О.М. Пипін ( 1833 - 1904)
 
 
Фрагменти листа єлисаветградців
Олександру Пипіну
1880
 

 

    Під час єлисаветградських гастролей 1883 року керманичі першої української професійної трупи Михайло Старицький та Марко Кропивницький були гостями будинку  на Знаменській. Тоді ж Івана Тобілевича звільнено з поліцейського управління за політичну неблагонадійність і він отримав запрошення до акторського гурту.
   
Подальше життя Карпенка-Карого не пов’язане з міським будинком. За заповітом батька садиба відійшла у рід сестри Івана Карповича - Марії (Садовської-Барілотті). Чи бував відтоді у будинку Марко Кропивницький - достеменно не відомо. Така ймовірність існує, адже Марко Лукич добре знав Марію, шанував її акторський  і співочий талант, час від часу вони грали в одній театральній трупі. 
   
У 1995 році в будинку Тобілевичів, з нагоди 150-річчя від дня народження Івана Карпенка-Карого, було відкрито літературно-меморіальний музей. Науковці не обмежилися дослідженням життєпису корифея та членів його славетної родини. Серед напрямків роботи - вивчення та популяризація літературного і театрального процесів на теренах краю. Оминути увагою таку видатну постать як Марко Кропивницький, було неможливо.
   
У фондах музею зберігаються прижиттєве видання творів Марка Кропивницького – «Повний збірник творів», том ІІ (1903 р.), оригінали фото Марка Лукича та його театральної трупи 80-х рр. ХІХ століття, листовні картки, добірка творів корифея, виданих у 2-й половині ХХ століття.

 
М.Л. Кропивницький
1880-і

 

Українська театральна трупа
під керівництвом Марка Кропивницького
1880-і
 
Листовна картка.
Марко Кропивницький.
- Київ, «Час»
Поч. ХХ ст.
Кропивницький М.Л.
Повний збірник творів. Т. ІІ.
- Харків, 1903
 

    Окрема тема музейної збірки – фото, афіші, програми різних років, ескізи художників Миколи Сакевича, Валерія Іванова, Данила Нарбута до вистав за п’єсами корифея на сцені театру його імені.

 
Фото вистав
 
«Замулені джерела»
1959
 
«По ревізії»
1970
 
«Доки сонце зійде, роса очі виїсть»
2001
 
 
Програми
 
«Вій»
1959
«Невольник»
1961
«Пошились у дурні»
1991
 
 
Ескізи
 
Сакевич М.М.
Ескіз декорації до вистави «Вій»
1959
Картон, змішана техніка
20х35
 
Нарбут Д.Г.
Ескіз костюма кума Худолея
до вистави «Титарівна»
1981
Папір, змішана техніка
50х37
 

 

    Надзвичайно цікавим є листування письменника, педагога, краєзнавця Миколи Смоленчука з сином Марка Лукича Кропивницького Володимиром (1892-1977). Воно почалось у 1959-му і тривало 15 років.
    Уривчастість автобіографії, написаної драматургом, породжувала багато запитань у Смоленчука, який працював над повістю про корифея «Степи полинові». Миколі Кузьмовичу важливо було відтворити образ Кропивницького не тільки як творця, а й як людини. Володимир Маркович цілком довіряв своєму дописувачу й відверто розповідав про сімейні перипетії батька. Також він радив краєзнавцю не робити з Марка Лукича «потомственого пролетаря», не фальсифікувати історію.   

 
В.К. Кропивницький (1892 - 1977)
 
М.К. Смоленчук (1927 - 1993)
 
Лист В.М. Кропивницького М.К. Смоленчуку
30.05.1960
 

 

    Видатному драматургу було присвячено чимало виставок нашого музею, творчих зустрічей з акторами театру імені Марка Кропивницького.
    З нагоди ювілею корифея українського професійного театру на замовлення управління культури і туризму Міської ради творча група молодих креативних телевізійників у співдружності з літературно-меморіальним музеєм І.К. Карпенка-Карого та меморіальним музеєм М.Л. Кропивницького створила відеодует-екскурсію «Український Шекспір». Фото зі зйомок у музеї Карпенка-Карого завершують нашу віртуальну виставку. З її повною версією можна ознайомитися за посиланням.   

 
 
Зйомки відеодуету-екскурсії
«Український Шекспір»
у музеї І.К. Карпенка-Карого
Травень 2020 р.
 

 

Схожі публікації

Коментарі (0)

 

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Липень 2020

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Червень | Серпень