Мистецький проект "Вкрадений Крим. Історія депортації" відкрили в Києві

20 травня 2019 17:30 |



З 18 по 26 травня 2019 року в павільйоні №1 на території "Експоцентру України" (колишня ВДНГ) триває мистецький проект «Вкрадений Крим. Історія депортації», присвячений пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу 1944 року. Метою проекту є показати емоції та суть трагічних подій, які повторюються зі століття у століття; нагадати, що непокаране і не засуджене зло зростає та нападає знову.  Адже 18-20 травня 1944 року наказом радянської влади все кримськотатарське населення було насильно виселене до Середньої Азії та Уралу. 


Його відкриття відбулось 18 травня 2019 р.  за участю Президента України Петра Порошенка, вищого керівництва держави, членів Меджлісу кримськотатарського народу, народних депутатів, дипломатів, громадських активістів, митців, істориків, свідків депортації, гостей з Криму, киян та представників ЗМІ. Після презентації гості взяли участь у вечорі-реквіємі. Зі сцени було проголошено кілька промов на підтримку кримських татар. Неофіційна частина заходу складалася з виступів відомих кримськотатарських виконавців, які заспівали тематичні пісні. Також ввечері на Майдані Незалежності пройшов жалобний мітинг. А о 22:00 відвідувачі проекту змогли побачити унікальну 3D анімацію, що проектувалася на фасад павільйону.

Інсталяція, що складається з 11 арт-об’єктів, дає уявлення про жах насильницького виселення та його наслідки, що спіткали кримських татар. Кримськотатарські та українські митці переосмислюють болючі історичні події через мистецтво та сучасні цифрові засоби. 

Роботи, які представлені в експоцентрі:

1. «Посмішка Сталіна». Конструкція з іржавого заліза з грубими зварними швами та сітки, вертикальні форми з гострими кутами і нерівними площинами розрізають спокій і помпезність простору, створюють зону
тривоги. Канати - метафора диктатора-ляльковода, який переписував історію, змінював долі цілих народів, знищував тисячі життів.  Ідея: Фатіма Осман, автор: Антон Логов.



2. «Світанок». В коротких відеороликах можна почути історії очевидців депортації, де вони розказують про те, як їхнє життя поділилось на «до» і «після» 18 травня 1944 року. Цю інформацію збирали не тільки в Криму, а ще і в місцях депортації кримських татар - Узбекистані та Казахстані, де й досі живуть кримські татари. Ідея: Фатіма Осман, Юнус Паша, художня розробка: Антон Логов.

3. «Мапа депортації». На мапі Радянського Союзу позначені місця депортації кримських татар та проставлені маяки для доповненої реальності. За допомогою планшета можна побачити анімовані шляхи депортацій, кількість місць з вказаною кількістю загиблих, а також фото, які ілюструють те чи інше місце. Автори ідеї: Фатіма Осман, Юнус Паша.

4. «Пісковий годинник». Образи та предмети, представлені в інсталяції, демонструють наслідки геноциду кримських татар.  У нижній частині годинника - мрії людей. Жорно всередині годинника не жаліє нікого, як не жаліла нікого радянська влада. Це і Депортація, і Голодомор, і вбивство інтелігенції, і знищення всього інтелектуального: бібліотек, духовних центрів, культурної спадщини багатьох народів, що населяли Радянський Союз. А білі покривала - це саван. У ньому традиційно ховають мусульман. В дорозі, а також від голоду і хвороб померло близько 46% депортованих. Автор: Фатіма Осман

5. «Зруйнований  півострів». Депортація мала руйнівні наслідки для багатовікової різнобарвної культури кримських татар. Одночасно ціла низка старовинних ремесел та інших особливостей кримськотатарської культури була майже знищена. Але збереглися особисті речі та коштовності. Кожен з цих предметів народився в Криму та має свою довгу та цікаву біографію. “Оживлені” фото, які зроблені у додепортаційний час, відтворюють життя та побут кримських татар, їхню багату культуру та історію. Документальні фільми знайомлять із кримськотатарськими ремеслами. Бо вони є віддзеркаленням національних традицій кримських татар. Після депортації культура цілої нації зазнала величезної шкоди. Автори ідеї : Фатіма Осман, Юнус Паша.

6. «Уламки». Скляний дзеркальний водоспад – це символ води, яку заморозили, зламали. Вона не є живою, нею не можна напитися. А біля водоспаду силуети гір – невід’ємна частина кримської природи. Таким став Крим після депортації кримських татар. У Великому дзеркалі із червоною фарбою кожен може відчути себе частиною трагедії, яка сталася. Вона також просочується через уламки. Трагедія в серці кожного. Художня розробка: Антон Логов.

7. «Шлях додому». Голе дерево символізує труднощі й поневіряння, втрати та нестатки, яким піддала кримських татар радянська влада. На одній гілці дерева - паранджа - головне покривало жінок, яке було поширене в Середній Азії до приходу комуністів. На іншій гілці - марама - вона використовувалася в побуті у кримських татар також для покриття голови. Дві дороги, дві подруги, які несподівано перетнулися і стали попутницями. Але одній із них пора повертатися додому. Художня розробка: Айдер Алієв.

8. «Повернення». Інсталяція - це телепортація крізь час з 44-го у 90-ті роки, коли кримські татари масово поверталися додому. По один бік залишилось все рідне і століттями виплекане. По інший  - виживання, ризик втрати ідентичності і зв’язку з  рідною землею. Разом з тим - це безмежна жага повернення. І той самий вагон, який повертає додому. В ньому поєднане все - запах повітря, затишність дідового двору, який тепер належить іншим, складнощі з пошуком житла, землі, супротив нащадків людей, яких заселили у відібрані в кримських татар будинки. Художня розробка: Антон Логов. 

9. «Портрет літнього чоловіка». Після депортації кримські татари пройшли не менш важкий
шлях повернення на Батьківщину. Вони покинули райський куточок, а повернулися наче на сиву землю.  В обличчі кожного літнього кримського татарина, в кожній його зморшці можна розгледіти той страшний день, який поділив їхнє життя на «до» і «після», та той сум за Кримом, який супроводжував кожен день у вигнанні. У відеоролику можна побачити документальні кадри повернення кримських татар на Батьківщину у 90-ті роки. Художня розробка: Ельзара Седаметова.

10. «Genetic consciousness» (Генетична свідомість). Яким могла б бути орнаментальна ДНК кримських татар? Наповнена історичними подіями, географічним розташуванням, спадщиною предків, обрядами, мовою. Це ДНК цілої цивілізації зі своїми законами, культурними традиціями і цінностями, яке піддалося знищенню в 1944 році. Автор: Айдер Хатіп. 

11. «Розірваний на шматки». Привабливий туристичний регіон, важливий стратегічний об’єкт – Крим завжди був центром геополітичної боротьби. Виснажений війнами, міжусобицями, захопленнями, він став головною стравою на столі Радянського Союзу. Але для корінного народу Криму – кримських татар – це їхня єдина домівка, живий організм, рани якого не встигають загоїтися й кровоточать. Тож вони завжди повертаються сюди, аби своєю відданою працею й любов’ю зцілити півострів.









Нагадаємо, що ознайомитись з проектом можна до 26 травня 2019 р. Вхід - безоплатний. 
Впродовж восьми днів у рамках проекту пройдуть тематичні лекції художників, істориків та культурологів. Розклад та більше інформації можна дізнатись на сторінці проекту у Facebook

Схожі публікації

Коментарі (0)

 

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Липень 2019

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
Червень | Серпень