ЧАС ФРАНКА

Автор: Бережанський краєзнавчий музей | 21 грудня 2016 00:28 |



Майже вистава на 3 дії
«Витвір» Бережанського краєзнавчого музею
та Бережанського районного центру позашкільної освіти

Дія перша. «Іван Франко в якійсь з бібліотек міста Бережани».
Дія друга. «Виставка костюмів з приватної колекції Олени Різник «Мій світ – мереживо казок. Казка третя – Франко».
Дія третя. Презентація книги «Вулиця Івана Франка в Бережанах» («З шухляди Миколи Проціва»).
В антрактах – «Практична кухня» від Ольги Франко в кафе «Краєзнавче».

Бережанський краєзнавчий музей
18 грудня 2016 року
Поч. о 13.45


Ось такою афішею запрошували організатори на своє дійство, яке завершувало рік двох ювілеїв Івана Франка – 160-ої річниці від дня народження та 100-річчя від дня смерті. Автори проекту – директор Бережанського районного центру позашкільної освіти Олена Різник та заступник директора з наукової роботи краєзнавчого музею Микола Проців.

         Дія перша: «Іван Франко в якійсь з бібліотек міста Бережани».

Зал старих меблів у краєзнавчому музеї оформлений під бібліотеку, в якій представлені видання Івана Франка та книги про нього з фондів Бережанського краєзнавчого музею, Бережанського міського музею книги, міської бібліотеки імені Богдана Лепкого, бібліотеки Бережанського агротехнічного інституту та приватної книгозбірні Миколи Проціва. Учасники дійства могли побачити, погортати 50-томне видання творів Івана Франка; 4 додаткові томи (51-54) 2008-2011 років; діаспорне видання в 20-и томах, передане колись музею книги доктором Романом Смиком; 20-и томне видання 1950-х років; прижиттєве видання «Мій Ізмарагд» (1898); ошатне видання в 3-х томах видавництва «Коло» (Дрогобич)…

Серед книг про Франка – праці Романа Горака, Олексія Мороза, Ярослава Грицака, Тамари Гундорової, видання місцевих дослідників: «Франкіана музею книги» (Музей книги / упор. Лілія Зінчук. – Бережани. – 2016. – 112 с.) та каталог  «Іван Франко у філателії» (Олександр Караневич).

Двоє головних героїв (чоловік і жінка дискутують на тему, яким має бути сценарій заходу з нагоди пошанування Івана Франка: Якого Франка ми знаємо? Які видання Івана Франка є в Бережанах? Які видання про Івана Франка є в Бережанах? Які художні номери варто задіяти?

Починається «перегляд» таких номерів від поетично-фольклорного театру «Взори» (керівник – Олена Різник).

Чоловік. Я вважаю Франка найгеніальнішим і поетом, і письменником, і перекладачем, і громадським діячем…, і хочу показати Франка таким, якого його ще ніхто не бачив… В тебе є пропозиції стосовно виступів?

Жінка. Наші бажання співпадають. До теми «Франко – громадянин, патріот» – уривок з поеми «Мойсей» «Казка про терен». Актори на сцену.

Після виступу Чоловік промовляє: «Нічого з часу Франка не змінилося. Лідера нема, обирати не вміємо… залишився тільки терновий вінок.

Добре, як бути з віршами Франка, які покладені на ноти? Що покажемо?

Жінка. Є. Будь ласка. Учасник естрадної студії «Крок» (керівники Роксолана та Роман Видиш) Андрій Жуковський виконує пісню «Ой ти дівчино з горіха зерня».

Ігор Процик пристрасно і чуттєво прочитав «Тричі мені являлась любов». Ця поезія прозвучала на фоні мелодії Святослава Вакарчука «Мить». Так і хотілося в неймовірній тиші промовити Вакарчукове:

Поверни своє перше кохання,

Най душа, як тоді защемить.


Чоловік:
Добрий номер, але ми так і не знайшли основної музичної теми, яка б віднесла нас в час Франка…

Сперечаються. Тим часом скрипалька (викладач Бережанської школи мистецтв Ірина Драбик) починає грати. Сперечальники зупиняються.

Чоловік: Це воно…Час Франка…Грайте…не зупиняйтеся…

Звучить мелодія почесного громадянина міста Бережани Івана Миськіва «Відлуння осені». Жінка з чоловіком виходять і повертаються в образах бібліотекарки і Франка. Чоловік-Франко: Я тут проїздом, хотілося подивитися, що змінилися в Бережанах.

Бібліотекар: Ви завжди бажаний гість у нас. Колись оглядали бібліотеку в Краснопущі, в Потоцьких в Раю, в Андрія Чайковського, то прошу оглянути і нашу.

Франко розглядає і коментує побачене. Починає з полиць з 50-томником.

«Так ось як вони виглядають… мої труди. Важко мені далися. Та й не все сюди увійшло. Звичайно, в чужій державі СРСР, не могло бути інакше. Та й не дуже спішать видавати мене й за України. Ось ошатно, по-панськи виданий тритомник в Дрогобичі, де я навчався. 

А ось казки.

«Лис Микита». Шкода, що так мало його зараз читають. Добре видано. Та й Богдан Мельник добру справу зробив – переклав на англійську, видав і привіз чимало в Україну. І малюнки добрі. Сам (!) Едвард Козак.

Взагалі, мені таланило з ілюстраторами:

Юліан Панькевич зробив «Акорди». Олена Кульчицька, до речі, уродженка Бережан, теж ілюструвала мої твори… А ось недавно мого «Лиса» проілюстрував Олег Кіналь з Тернополя.  

А тут бачу про мене щось понаписували. По-різному писали. Серцем і жовчю, вчені мужі і підлі замовники влади…

Але бачу тут таки добрі книги. Ярослав Грицак «Пророк у своїй Вітчизні. Франко та його спільнота (1856-1886)». Добрий малюнок Ярослава Гаврилюка на обкладинці.

Тамара Гундорова. «Невідомий Іван Франко»… Так…Для багатьох і сьогодні я залишаюся невідомим…

А це ось донецькі видали. «Історичні орнаменти». Вишиванки великих українців. Є тут і моя, та, в якій поховали мене в позиченій могилі…

А ось тут листи до мене з Бережанщини: Антін Лотоцький, Андрій Чайковський. А цей пам’ятаю, від бережанських гімназистів, які просили редакцію вислати часопис «Зоря» за зниженою ціною, а то й даром.

А ось щось з останнього. Мій «Мойсей» і Теодор Герцль «Єврейська держава» в одній книзі. Нелегкі були мої стосунки з обраним народом…

Єврейське питання!.. Тут є питання.

А це вже на моє пошанування в Бережанах. «Франкіана музею книги». Ого-го. 1057 позицій.

Таки щось роблять, і видають, і бібліотек багато мають, та чи … настав «Час Франка»?

Хоч ненадовго?

Хоч в рік ювілею?».

Різко зупиняється, і повертається до етажерки з 50-томником.

Франко: Не маєте 31-го тому.

Бібліотекар: Не маємо. Його, кажуть, вилучили колись з бібліотек. Цікаво, що ви там такого написали?

Франко:  Можливо, «Дещо про себе самого». Дуже вже люблять цю цитату: «Мій руський патріотизм то не сентимент, не національна гордість, то тяжке ярмо, покладене долею на мої плечі. Я можу здригатися, можу тихо проклинати долю, що поклала мені на плечі це ярмо, але скинути його не можу, іншої батьківщини шукати не можу, бо став би підлим перед власним сумлінням. І якщо щось полегшує мені нести це ярмо, так це те, що бачу руський народ, який, хоч гноблений, затемнюваний і деморалізований довгі віки, який хоч і сьогодні бідний, недолугий і безпорадний, а все-таки поволі підноситься, відчуває в щораз ширших масах жадобу світла, правди та справедливості і до них шукає шляхів. Отже, варто працювати для цього народу, і ніяка праця не піде на марне».

А може ось… я вам зараз прочитаю. З «Промови на банкеті під час ювілейного свята»:

 «… Нехай громада почує компліменти і від мене! Я любив іти в ряді і любив, але – такого ряду не було… І се було моє нещастя, я крутився, як вівця, і, замість іти уже протертою дорогою, сам мусив протирати її. У нас було і є замало людей і до найпростішої роботи. Се одна хиба громади. Друга: у нас уже така вдача, що любимо – уживши прикладу з війська – свого Flugelmanna* вічно штуркати, аби схибив з дороги і не йшов рівно з другим. Я дізнавав цього штуркання безнастанно від своїх і чужих. Отсе поштуркування і випихання другого не позволяє нам іти рівним рядом. Якби з мого досвіду я мав подати громаді яку науку, то вона була би така, як у війську: Richtunghalten! (Рівний ряд!). … Отсе мої слова правди для громади!

* - фланговий солдат (нім.)

         Побачив на стіні портрет: «Цікавий портрет. Його виткали ліонські ткачі у Франції в 1926 році. Кажуть, що ще були такі портрети Шевченка і Лесі Українки… Кошти від їх реалізації збирали на пам’ятник мені. У Львові. Невідомо, хто то зініціював? Як то відбувалося? Як той портрет потрапив у Бережани?..

Бібліотекар. На цьому портреті ви у вишиванці. Адже саме ви, запровадили моду носити вишиванку з європейським костюмом (до глядача). Але це вже інший Франко.

         Антракт.

Колекціонер, заслужений вчитель України Володимир Шкільний (смт. Козова) коментує невеличку виставку «Корабель «Іван Франко» у філателії та фалеристиці».

 

Дія друга. Виставка костюмів з приватної колекції Олени Різник
«Мій світ – мереживо казок. Казка третя – Франко»

Виставковий зал краєзнавчого музею – експозиція костюмів. Виконується танець під пісню «Чого являєшся мені у сні?» у виконанні Віталія Козловського. Виконують гуртківці танцювального гуртка «Світилен» (кер. Світлана Александрович).

Олена Різник презентує колекцію.

Скрипалька Ірина Драбик виконує А.Кос-Анатольського «Заснули сині гори» та І.Миськова «Ліричний вальс».

         Антракт

Глядачі, хто встигає в антракті, роблять світлини на фоні манекенів…

 

Дія третя. Презентація книги «Вулиця Івана Франка в Бережанах»
(«З шухляди Миколи Проціва»)

 У виданні з нагоди двох ювілейних дат Івана Франка (160-ої річниці від дня народження та 100-річчя від дня смерті) представлено матеріали з історії вулиці Івана Франка в місті Бережани: про пам’ятки архітектури, будівлі, установи, військові частини…

Книга розрахована на широке коло читачів: науковців, краєзнавців, учителів, учнів, студентів, усіх, хто цікавиться минулим і сьогоденням мого рідного міста Бережани.

 

Слово про пошанування Івана Франка в Бережанах мала директор міського музею книги Лілія Зінчук. Вчений секретар Державного історико-архітектурного заповідника у м.Бережани, заслужений працівник культури України Надія Волинець згадала працю заслуженого діяча мистецтв України  Петра Зозуляка на ниві популяризації творчості Франка. Поет Ярослав-Ігор Кутний на завершення прочитав свій вірш.

В кафе «Краєзнавче», яке «працює» лише від час деяких заходів, теж був «Час Франка» – «Практична кухня» від Ольги Франко»: коктейль з червоним вином, кава з меланжем, печиво, чай…      

Кожен відвідувач отримав спеціальний випуск газети «Час Франка».

18 грудня хоч на кілька годин в Бережанському краєзнавчому музеї був «Час Франка»…



Микола Проців,
заступник директора з наукової роботи
Бережанського  краєзнавчого музею

Схожі публікації

Коментарі (1)

 

Наталія | 23 грудня 2016 10:16:36

Який цікавий і оригінальний захід! Скільки вкладено часу і сил у його підготовку. Ви великі молодці!

Відповісти

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Вересень 2019

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      
Серпень | Жовтень