Термінове звернення до музейної громади!

Автор: Профспілковий комітет НМІУ | 04 серпня 2016 12:09 |



Шановне музейне товариство!

У Національному музеї історії України, після введення нової структури та штатного розкладу, директор Сосновська Т.В. почала розправу з професійними кадрами науковців музею. Особливо це стосується фондових підрозділів. Загалом, вона звільнила 5 хранителів. Звільняла похапцем, без  передачі  колекцій комісії. Перша хвиля - це Андріуца А.С. (стародруки, документи), Литовченко А.В. (малярство, скульптура), Васильєва А. Л.(фалеристика).

  А 25-29 липня взагалі став чорним тижнем в музеї. Вперше,  за всю багаторічну історію музею були незаконно звільнені:  голова первинної профспілкової організації Каштанов В.В. (36 років в музеї, це його друге звільнення після поновлення на роботі через суд), науковий співробітник, хранитель Чорнобаєва О.В. (17 років роботи в музеї), завідувач фондового відділу декоративно-ужиткового мистецтва Іванова О.В. (35 років  музейного стажу, 22 роки в НМІУ), завідувач сектору документально-речових фондів Іванова О.П. переведена на іншу посаду з забороною передавати фондові колекції, а у неї 40000 од. зберігання. Знищений останній кадровий потенціал фондовиків. Зрозуміло, що йде рейдерське захоплення фондових колекцій. Кому це вигідно?  Сосновська  пішла на цей злочин, незважаючи на те, що зараз у музеї працює комісія з Міністерства культури. Всі звільнені - члени профспілки та профкому. Поки в Міністерстві будуть чухати потилиці, фондові сховища залишатимуться  практично відкритими. Тактика зрозуміла. Комісії створює особисто п. Сосновська.  Що вона накаже, все буде зроблене без огляду на інструкції та чинне законодавство. Відтак фондосховища стануть прохідними двориками, де будуть копирсатися, вносити, переносити, підробляти, копіювати все і всі, кому заманеться.

Фахівці музею розпочинають підготовку до пікетування та проведення мітингів біля  Міністерства культури.

Ми звертаємось особисто до міністра культури п. Євгена Нищука  з вимогою зупинити остаточне руйнування музею, звільнити з посади Сосновську Т.В. та дати правову оцінку її діям.

Всі, хто не байдужий, і хоче долучитися до наших акцій або внести свої пропозиції з приводу їх проведення, просимо звертатися за тел..: 0972288930,  0504699601.

Дату проведення загальномузейної протестної акції повідомимо пізніше.

Не дамо безкарно грабувати державний музейний фонд і знищувати фахових музейників!


Профком: Каштанов В.В., Іванова О.П., Іванова О.В. 

Схожі публікації

Коментарі (35)

 

Не байдужий | 04 серпня 2016 14:15:02

Здається, що Нищуку, Рожку і всій можновладній верхівці все по фіг. Скоріше за все вони теж у ділі та матимуть від дій сонцеликої музейниці гарний куш. Оскільки наплювали на звернення трьох ПРЕЗИДЕНТІВ УКРАЇНИ - інше на думку не йде.

Відповісти

Працівник НІЕЗ "Переяслав" | 04 серпня 2016 14:44:12

Колегам Національного музею історії України необхідно ініціювати та провести Всеукраїнський музейний страйк. І нехай такі неповажні Сосновська, Лукашевич та їм подібні горе-керівники тремтять від свого неуцтва та непрофесіоналізму. Музейники всієї України тримаєтесь і в єдності наша сила.

Відповісти

Тетяна Ярмоленко | 05 серпня 2016 00:25:37

Якщо брати з 25 липня, то це вже зрозуміло всій музейній спільноті Україні. А є ще ранні звільнення фондовиків починаючи зі березня 2015 року. Так, що, дії старої комсомолки Т.В.Сосновської цілком вже всім зрозумілі: захопити музейний фонд НМІУ і МІКУ. Її намагання, за всяку ціну заволодіти спадщінною українського народу, мабуть прописані в державі-агресору. Тетяну Сосновську зовсім не випадково обрали головним збирачем раритетів у кишеню яка не відноситься до українського менталітету і духу. Т.В.Сосновська намагається позбутися фахівців музейної справи замінивши їх на юристів, педагогів, філологів які знайомі зі творчістю поета Павла Тичини. Шізофренія мозку не просто так впала на Т.В.Сосновську але і загубило скрізь, величезну купу народу зі музейної спільноти НМІУ і МіКУ. В.А.Кириленко може бути задоволеним – його вказівки виконуються! – йде повний грабунок в Національному музеї історії Ураїни і головним призвідником цього непотребства є Тетяна Вікторівна Сосновська - найгірший музейник незалежної України. Ганьба!..

Відповісти

Який страшний аналог музейної Сосновської зі борщівником Сосновського! Цікаво знати: одне прізвище - одні дії! | 07 серпня 2016 00:44:52

• Цікаво знати. Трава Сталіна. Сергій СКОРОБАГАТЬКО. Про борщівник Сосновського і шкоду від нього ми писали не раз. Зокрема, нещодавно в матеріалі «Зелений окупант». А звідки, власне, взялася ця напасть в Україні? Історія вельми цікава і повчальна. РОСЛИНА відома давно. Ще видатний шведський натураліст Карл фон Лінней уперше описав її, назвавши латиною Неrасlеum від імені давньогрецького героя Геракла — за велетенські розміри (до 150 см заввишки, а то й більше). Наші предки називали рослину «борщ» і використовували як корм худобі, а інколи і в їжу. Сучасник Ліннея російський ботанік Іван Крашенинніков «відкрив» борщівник сибірський і ось що писав про нього: «Місцеві жителі вживають стебла й черешки «ведмежої лапи», як вони «борщ» називають, у їжу, попередньо зідравши шкурину, а також готують із них наваристий бульйон, який смаком дуже нагадує курячий. Молоді ж пагони цієї рослини, що росте повсюдно, до вподоби худобі». На початку 50-х років XX століття за особистим розпорядженням Йосифа Сталіна 35-й пленум секції тваринництва Академії сільськогосподарських наук СРСР ухвалив «історичне» рішення: розпочати масовий засів полів борщівником як цінною кормовою культурою. Річ у тому, що Сталін дізнався від свого улюбленця академіка Трохима Лисенка: у США з борщівника виготовляють силос. Але ж видів рослини близько сімдесяти! Цього якось «не врахували». А також сумного досвіду норвежців, які в 1930-х роках намагалися використовувати як корм для худоби борщівник Мантегацці. Тварини його їли. Але молоко після цього відгонило гіркотою і до того ж погано сквашувалося. Причина — ефірні олії, які містяться в листі рослини. Згодом з’ясувалося, що у складі є ще й фуранокумарини — речовини, які, потрапивши на шкіру, підвищують її чутливість до ультрафіолетових променів і зумовлюють сонячний опік. Так от, в СРСР заходилися сіяти не сибірський, а борщівник Сосновського, який виявився аналогом борщівника Мантегацці, тільки ще агресивнішим і пекучішим. Згодом схаменулись, але було пізно: кляте зілля вийшло з-під контролю і почало захоплювати величезні території. Жодні хімікати на нього не діяли, єдиний спосіб боротьби — тотальне і ретельне викопування кущів разом із корінням. Дмитро Сосновський був відомий біолог. Ще у студентські роки (з 1904-го) брав активну участь у діяльності Тифліського ботанічного саду. Згодом досліджував флору Закавказзя, став авторитетним ученим. 1936 року на знак високої оцінки здобутків доктора біологічних наук колеги назвали на його честь рід родини айстрових, а через вісім років — борщівник. То були часи «лисенківщини». Посаду президента ВАСГНІЛ займав недоук і шарлатан Трохим Лисенко, який комуністичною та псевдонауковою балаканиною поширював свої недолугі «теорії». Опонентів нещадно знищував і морально, і фізично, пишучи на них брехливі доноси. Дмитро Сосновський, спочатку член-кореспондент, а потім дійсний член АН Грузинської РСР, був непримиренним супротивником «лисенківщини». Відомо, що він брав участь у тому опорі, який сягнув апогею у вигляді знаменитого «Листа трьохсот» — звернення провідних учених СРСР до президії ЦК КПРС із критикою діяльності Лисенка та його поплічників. Отоді, вважають деякі експерти, Трохим Денисович і «підказав» Йосифу Віссаріоновичу ідею борщівника, але не корисних і безпечних американського чи сибірського, а отруйного і пекучого борщівника Сосновського. Розраховував у такий спосіб помститись. Адже коли шкідливість рослини з’ясується, академікові з Грузії стане непереливки. Проте помста не відбулася: 1953 року Дмитро Сосновський помер своєю смертю. А «Лист трьохсот» ознаменував початок краху «лисенківщини» і самого Лисенка. «Травою Сталіна» цей вид борщівника назвали у Польщі та Прибалтиці, де за настирливими порадами московських «друзів» горезвісну рослину мусили розводити особливо активно. Проблеми мають досі — як і ми з вами. Що ж до борщівника сибірського (Heracleum sibiriсum), то нині він росте по всій Україні як бур’ян. Належить до родини селерових (зонтичних) і є лікарською рослиною. Молоде недорозвинене листя можна вживати в їжу (салати, начинка для пиріжків, зелений борщ тощо). Листя квасять і сушать на зиму. У Карпатах можна ще зустріти борщівник європейський (Неrасleum sphondylium). Використовують його, як і сибірський. Але — увага! Неспеціалістові важко розрізнити види рослини. Тож, либонь, ліпше не ризикувати. І без борщівників маємо достатньо і цілющого зілля, і аптечх ліків.

Відповісти

Працівники НМІУ | 13 серпня 2016 14:18:31

12 липня 2016 року, в Шевченківському райсуді міста Києва, отримав повну і переконливу перемогу Головний інженер Національного музею історії України Олександр Вікторович Макаренко над особою, яка ще має наглість називати і називає себе генеральним директором з цього історичного закладу - Т.В.Сосновською! Судовий процес, по незаконному звільненню з роботи О.В.Макаренка, йшов майже 13 місяців, бо, під час цих, судових засідань, паралельно відбувався другий судовий процес по зняттю незаконної догани яку ганебно і злочинно дала Головному інженеру НМІУ Т.В.Сосновська. І у другому судовому процесі по догані, Олександр Макаренко теж здобув переконливу перемогу.

Відповісти

Петро Шуляк | 14 серпня 2016 18:30:50

Чому працівники НМІУ не люблять і не поважають Т.В.Сосновську, як гендиректора і особистість? Спробую пояснити на прикладі С.М.Чайковського. 26 лютого 2015 року був знятий з посади генерального директора Національного музею історії України Сергій Михайлович Чайковський. Знятий наказом по Міністерству культури України який видав В.А.Кириленко. Звільнення С.М.Чайковського було непрозорим і несвоєчасним: не дали допрацювати 1 року до 20-річного ювілею на посаді керівника НМІУ. Наруга над ним була така велика, що йому взагалі не дали попрощатися з колективом НМІУ і зробили вигляд, що такі люди, які багато зробили для самоствердження України у світі, що більше такі люди нашій країні більше не потрібні, а потрібні псевдомузейники на кшталт істеричної невротички Т.В.Сосновської. С.М.Чайковський до цього очолював Музей історичних коштовностей України (з 1991 по 1997 рік), а ще раніше - відділ музеїв в Мінкульті і главк (19 років керував музеями України!!!). Знаний музейник в Україні і в світі. Саме з його ім’ям пов’язують прорив музейної спільноти незалежної України у цивілізований світ, подалі від совка. З його прізвищем музейна спільнота України самоутвердилася на міжнародній арені з музейними виставками по всьому світу: США, Японія, Німеччина, Італія, Франція, Іспанія, Канада, Малайзія, Австралія, країни Бенілюксу і це тільки мала частка того, що можна перерахувати. В одній тільки Японії відбулися три виставки у різні роки при Сергію Михайловичу Чайковському! Президенти країн, Прем’єр-міністри, Міністри культури і очільники департаментів профільного рівня, дипломати, бізнесмени і підприємці з різних материків і держав спілкувалися з генеральним директором НМІУ С.М.Чайковським і дивилися виставки з НМІУ і її філії МІКУ стверджуюся, що на Землі є така самобутня і незалежна країна Україна з чудовою історією! Завдяки саме С.М.Чайковському Державний музей історії України – перший в Україні отримав статус Національного! Музейна праця Сергія Михайловича Чайковського відзначена країною: заслужений працівник культури України, нагороджений орденом «За заслуги» І, ІІ, і ІІІ ступенів, Ярослава Мудрого 5 ступеня, орденом міністерства комунікацій Франції. Закінчив історико-філософський факультет Київського державного університету імені Т. Шевченка (має профільну освіту), через рік був призваний на строкову службу. Після повернення з армії прийшов, тоді ще, в Державний музей історії України науковим співробітником. Те, що зробила Т.В.Сосновська з музейним спадком С.М.Чайковського в Національному музеї історії України взагалі не сприймається розумом і серцем! Як може це сприйматися якщо кар’єра Т.В.Сосновської розвивалася іншим, не музейним боком. Різниця від музейника Сергія Чайковського і комсомольського функціонера радянщини Тетяни Сосновської така завелика як відстань від Землі до Марсу. Різнпиця ще в тому, що Тетяна Сосновська почала робити своє життя з керівних посад в комсомолі і в комуністичній партії в Совєтській Україні, а Сергій Чайковський почав робити своє життя з наукової роботи в музейній спільноті займаючись музейною справою яка і стала головною лінією його життя! Тому такий різний світогляд у цих людей: за Сергієм Чайковським – толерантний, виважений, з піклуванням про людину, фаховий, є ціла школа музейників яких він виховав і дав путівку у музейну справу по всій країні; за Тетяною Сосновською – райком комсомолу, бізнес під час розвалу СРСР, бандитські наїзди і кримінальні дахи, праця в комерційному банку, Музей Тичини куди вона потрапила бо її мати там була директором, нелюдське ставлення до людей, неврівноваженість у психіці, нетерпимість до чужої думки, авторитарність, неповага до музейної спільноти, розвал музейної роботи в Музеї Тичини за висновками комісії А.Ф.Вялець від управління культури КМДА, не фаховість у всьому, відсутня школа музейників після 18 років керування музеєм-квартирою. Таке стисле порівняння явно не на користь Т.В.Сосновської. А ще багаточисельні судові справи і кримінальні впровадження проти Т.В.Сосновської які відбуваються з її злочинних дій проти музейної школи С.М.Чайковського. Так, що різниця, між музейником Сергієм Чайковським і старою комсомолкою по ставленню до людей Тетяною Сосновською завелика, тим більше, що вона намагається, за всяку ціну, викинути з Національного музею історії України працівників які відстояли Революцію Гідності. І цьому дійсно немає прощення для Тетяни Сосновської!

Відповісти

Музейники НМІУ регочуть... | 16 серпня 2016 23:49:47

16 серпня 2016 року сталася подія яка суперечить українському судочинству. Всупереч всім нормам судового правосуддя, яке діє в незалежній Україні, генеральний директор Національного музею історії України Т.В.Сосновська вирішила діяти за своєю якоюсь незрозумілою здоровим людям логікою і у своїй віртуальній реальності. О.В.Макаренко з’явився у НМІУ з рішенням суду де чітко мовиться: негайно поновити на роботі на посаді головного інженера музею, виплатити місячну платню, скасувати запис у трудовій книжці про незаконне звільнення з роботи яке видала Т.В.Сосновська. Є і інші там вимоги суду. Ухвала суду вступає зі дня прийнятого рішення і поновлення на роботі зі дня звільнення, тобто з червня 2015 року. Рішення може бути оскаржене у 10 денний термін для подачі Відповідачем у Апеляційний суд міста Києва заперечення, проте поновлення на роботі відбувається негайне під пильною увагою судових виконавців. Тетяна Сосновська цілий день думала як їй не виконувати законне рішення Шевченківського райсуду міста Києва яке прийняв головуючий на судовому процесі голова районного суду О.А.Савицький. І в 16:00 О.В.Макаренко отримав від Т.В.Сосновської цидулку яка називається “Роз’яснення до О.В.Макаренка” за особистим підписом генерального директора Національного музею історії України. Так от, в цьому папірцю який не можна назвати офіційним документом, бо суперечить юридичним чинникам, говориться: Тетяна Сосновська не може поновити О.В.Макаренка на посаді головного інженера музею бо в новій її штатці такої посади немає (і це при тому, що вона поновила за рішеннями суду вже багато звільнених працівників на посадах які відсутні у її псевдореформації НМІУ і перевела потім їх на нові посади у новій штатці; і взагалі є юридично прописані додатки у нормативних законодавчих актах для створення старих посад яких немає у новій штатці терміном на два місяці), а далі нонсенс який віє 95 кварталом! Тетяна Сосновська пояснює Олександру Макаренко, що вона звернеться до суду який вже прийняв ухвалу, щоб він пояснив їй своє рішення, чому він це прийняв!!! Більше ідотського пояснення світ ще не бачив! Це мабуть якесь нове судове ноу-хау від Тетяни Сосновської! І вона під цим зробила свій підпис і поставила музейну мокру печатку на музейному паперу з логотипом НМІУ!!! І це творіння “фахівця музейної справи” Тетяни Сосновської на яку працює цілий штат юристів у музеї яких вона набрала в містах Макіївці і Горлівки на Донбасі відправилось прямісінько у Міністерство культури України, щоб Міністр культури України Євген Нищук і його міністерські юристи і кадровики уважно роздивилися які чудернацькі і суперечливі папірці, які важко назвати документами, випускає особисто генеральний директор Національного музею історії України Тетяна Сосновська і її “фахова” юридична служба які програли працівникам музею всі судові справи і не мають жодного шансу щось виграти в найближчий час…

Відповісти

В.К. | 18 серпня 2016 14:37:54

Коментар юриста: Щоб не поновлювати Олександра Макаренка на посаді, славетна музейниця мала б ліквідувати НМІУ до винесесення ухвали суду.:)

Відповісти

Фахівнець з музейної спільноти НМІУ | 19 серпня 2016 10:21:35

Музейну спільноту України вітаю з Православним святом - Преображення Господнє (Яблучний Спас)! Від стогнучих співробітників НМІУ і його філії МІКУ під ярмом неврівноваженою старої комсомолки яка все життя ненавиділа (а зараз відмиває гріхи за те, що у свій час наробила) православ'я будучи секретарем з ідеологічної роботи Ленінградського райкому ЛКСМУ міста Києва мовимо, що залишилося недовго їй бути генеральним директором головного історичного музею України. Є на світі Правда і Бог! І є на світі НМІУ і фахівці музейної справи в якому немає місця таким особам як Тетяна Сосновська!

Відповісти

Про Тетяну Сосновську від історика НМІУ | 19 серпня 2016 11:15:22

Так - є на світі Правда! Тетяна Сосновська намагається долучити до святкування Дня Незалежності в Національному музеї історії України відомих літераторів і істориків. Проте, як тільки ті взнають, що до них звертаються з НМІУ і саме від Тетяни Сосновської не виказують радості і бажання бути поруч з Тетяною Сосновською на цьому святі. Поголос про наругу психічнохворої Тетяни Сосновською над працівниками НМІУ розійшовся по всій Україні, а не тільки в самій музейній спільноті. Тетяна Сосновська зараз має офіційний статус прокаженої для музейників України, а відтепер і в літературних колах країни… Особа яка заплямувала себе нелюдським ставленням до людей, не фаховим підходом до музейної справи не може вже бути авторитетом для здорових глуздом людей. Отже, відлік до повного фіаско і краху Тетяни Сосновської, як офіційного обличчя НМІУ, стрімко наближається. Тетяна Сосновська зірвалася у піке і падає на голови керівництва Міністерства культури України зі всіма своїми програними судами і кримінальними провадженнями разом з фінансовими негараздами і нецільовим використанням коштів. Цікаво, вибух при її падінні буде такий великий, що змете всю верхівку на вулиці Івана Франка у Мінкульті?!

Відповісти

Галина Злива | 19 серпня 2016 22:11:15

Сьогодні, 19 серпня 2016 року стало відомо, що проти генерального директора Національного музею історії України Тетяни Сосновській відкрито чергове кримінальне впровадження яке буде вести Слідче управління Національної Поліції України. Кримінальне впровадження відкрито у справі саботування і не виконання Т.В.Сосновської рішення Шевченківського райсуду міста Києва про поновлення на роботі головного інженера НМІУ Олександра Вікторовича Макаренка. Слідчі Національної Поліції запевнили, що не будуть ніяких преференцій у ставленні до Т.В.Сосновської – перед Законом України всі рівні: від селянина до Президента України. Тому слідчі дії будуть проведені ретельно і без поблажок до громадянки України Тетяни Вікторівни Сосновської. І ще стало відомо, що декілька видань преси взяли на замітку про кримінальне впровадження і судові процеси проти Тетяни Сосновської і зараз починають проводити журналістські розслідування дій Тетяни Сосновської на посадах генерального директора Національного музею історії України і директора Літературно-меморіального музею Павла Тичини…

Відповісти

Працівниця НМІУ | 20 серпня 2016 00:37:51

Нещодавно забігла в черговий музей Києва у справах. Коли там взнали, що я з НМІУ мене всі почали жаліти піклуючись про мій стан здоров’я і долі моїх колег-друзів. Я була вражена до сліз, як музейники турбуються за нас і як вони співчувають нам бо працювати з Т.Сосновською мабуть зараз немає вже ніяких можливостей. Музейники мого улюбленого НМІУ і його героїчній філії МІКУ - тримайтеся! У нас у всіх є гарячі серця які тікають в унісон і які не зупиняться на півдорозі! Ми переживемо цю пані яка нас всіх паплюжить і неславить і яка верещить всім роблячи “креативні експозиції”: тяп-ляп аби як, і які соромно виставляти в музеї… Час Сосновської невпинно збігає у архів. Дуже жалкую, за тих, хто пішов у вічність і не побачить наживо як Т.Сосновська з ганьбою залишить посаду генерального директора НМІУ… Слава Україні!

Відповісти

Вадим Логвинов про Попів, церкви, і рекорди мертвих душ і Сосновську теж | 20 серпня 2016 16:14:43

Попи, церкви, і рекорди мертвих душ Посіяні екс-міністром культури «зуби дракона» продовжують давати зловісні паростки. Гуманітарна сфера, взята подружжям Кириленків на сімейний підряд, продовжує дивувати спільноту. В той час, як Катерина Кириленко творить культ «лептонного бога» та благовіщає про його пришестя докторською дисертацією (http://argumentua.com/stati/kak-v-ukraine-rukhnula-sistema-prisuzhdeniya-uchenykh-stepenei), дотепно призначені її чоловіком керівники культурних закладів теж творять чудеса. До речі, кажуть, «докторською» пані Кириленко та її ВАКівським захистом зацікавився навіть ІлонМаск. Його цікавість у довільному перекладі звучить приблизно так: «Що таке дивовижне вони там курять?!». А в цей час директори музеїв, закинуті паном Кириленком у складі «ДРГ» на території національних музеїв, ні на мить не припиняють свою руйнівну діяльність. Віддам належне директору Національного історичного музею Тетяні Сосновській: у своїй боротьбі з власним колективом вона досягла небувалих здобутків. Не випробуваними залишились ще, здається, лише закривання непокірних в підвалі та примусові роботи. Але, безперечно, лідером та ньюсмейкером з великим відривом залишається пирогівський піп Юрій Бойко. Те, що витворяє цей персонаж у Національному музеї архітектури, може пізніше лягти в основу детективного роману, але вже лягло в основу кількох кримінальних проваджень. «Команда» Бойка, в перервах між різними незаконними способами заробляння грошенят, деколи любить розважитись та утнути щось веселеньке. Це можуть бути якісь музики (зовсім не фольклорні), фестивалі, квести, надувні гірки, кінозйомки, прибутки від яких ідуть просто в кишені адміністрації… Зайве говорити, що усі ці гонорові забави не мають нічого спільного з напрямками діяльності Музею народної архітектури та побуту. Це, скоріше, якась пляжна анімація. Але – душа просить чогось незвичайного. І ось – незабаром – рекорд! У книгу рекордів Гіннеса! Музейні поля, на яких ще колись колосились жито і пшениця, зараз, стараннями батюшки, дбайливо засіяні бур’янами. Тут є і пирій, і осот, і щириця. Так, от, нещодавно клаптик поля розорали і почали засаджувати квітками. Тут буде найбільший квітковий прапор! Правда, прапор поки що виглядає, як бразильський – жовто-зелений, що можна було пояснити Олімпіадою в Ріо, але до Дня незалежності його мають пофарбувати – як і годиться – у жовтий та синій. Я вже колись таке бачив – при совку перед приїздом керівництва фарбували траву у зелений. Тож чи не простіше було розфарбувати бур’ян та не морочити людям голови? А так – Гіннеса доведеться дурити. Далі – більше. Очевидно, вирішивши назавжди залишитись у Пирогові, о. Юрій бойко (він же – директор Музею) почав будувати церкву. З Городища на Чернігівщині привезли дерев’яний храм 18-го століття, та почали ставити. Ставити чомусь на задвірках експозиції, серед стодол та вітряків. Хто прийняв таке рішення – досі невідомо. Можливо, воно просто приснилось директору, або комусь з його заступників. Оскільки територія музею досі не поділена на експозиційні та інші зони, відсутній генплан та план розвитку, не дивно, що під вітряками на вході повиростали сарайчики та «шанхайчики», а Бойко вирішив ставити церкву, де йому заманеться. Дивує інше – наукова частина колективу під керівництвом Ігоря Паньківа займається чим завгодно, тільки не науковими дослідженнями та плануванням розвитку Музею. Так ось, ця «наукова» частина цього разу чомусь пискнула, що церква ставиться не там. Їхній писк викликав щире здивування. Може, грошима не поділились? Адже раніше вони показували радісний «одобрямс» найбезглуздішим вчинкам попівської бригади, на кшталт руйнівних «фестивалів», незаконних зйомок та надувних гірок. Директор, який, цілком природно, сприймав дану братію як гумотехнічний виріб №2, вже використаний, не звернув увагу на комариний писк. Але… «Принциповий» заступник з науки І. Паньків, очевидно, відчувши, що під Бойком хитається крісельце, кинув в бій, за принципом, «свисни, Панько, ти дурніший», кількох науковців, яких йому, очевидно, не шкода. На телебаченні (http://argumentua.com/stati/kak-v-ukraine-rukhnula-sistema-prisuzhdeniya-uchenykh-stepenei), «прес-секретар» Зеленко, яка сказала, цитую: « Ну, во-первых, нет решения научного совета, в каком месте эту церковь размещать, в случае чего. Пока что нет.» У випадку чого?!! Я декілька разів уважно вивчив штатний розпис Музею. Там нема прес-секретаря. Є декілька десятків «мертвих душ», які числяться в штаті, на роботі місяцями не бувають,а от прес-секретаря – нема!Потім, під покривом ночі, диверсійна група з жінок та пенсіонерів, що використовують власний маразм, як зброю, виконала «присуд» «науково-методичної ради» – знищила геодезичну розмітку. Сміливий вчинок! Десять тисяч гривень – коту під хвіст! Питання – де тепер буде правити службу отець Юрій Бойко, коли його, нарешті, поженуть з директорів? Хоча я б будував не ще одну церкву, а якусь буцегарню 18-го століття. По сумі вчинків директора і його команди більше підходить околоток. Можна в старовинному стилі. Можна в модерному. З ватер-клозетом. І ще одне приємне для мене відкриття. Я чомусь думав, що ще один ставленик Кириленка, начальник управління музейною справою пан Василь Рожко взагалі не переймається катастрофічним положенням підпорядкованих йому музеїв – жодного разу він не втрутився у ситуації, коли були наявні грубі порушення закону. Тепер я забираю свої думки назад. Василь Михайлович весь цей час, очевидно, думав. Думав-думав, та й написав статтю «Національна музейна політика: засади наукової діяльності музейних інституцій» http://argumentua.com/stati/kak-v-ukraine-rukhnula-sistema-prisuzhdeniya-uchenykh-stepenei), Гарна стаття , хоч і без посилання на першоджерела. Тільки про які музейні інституції пише пан Рожко? Тих, що за його каденції він дозволив занапастити? Так в деяких з них вже нікому буде займатись науковою та культурно-просвітницькою діяльністю. А деякі можуть взагалі зникнути. Тоді буде простіше – можна буде їх уявляти віртуально. Як Тустань… Василь Михайлович пише, а директори-самодури тим часом банкрутують музейну галузь. Може, досить знаходитись у звичній позі страуса? Бо ж у страуса найбільші в світі яйця. У іншого Страуса – Леві – найкращі в світі джинси. А третій – Штраус –Йоган – писав геніальну музику. Нічого з цього не підходить. Вийміть голову з піску і подивіться, що твориться за Вашого потурання. Вашого, та ще таких чиновників, як Ви. Ще трохи такими темпами – і ні управління, ні відділу не буде потрібно – музеїв не буде. А так – я згоден: Актуальним сьогодні є вироблення дієвої моделі організації наукової діяльності в музейній інституції та її подальша апробація у конкретних музеях і заповідниках країни.– це – зі статті. Чому з цього нічого не зроблено? Вадим Логвинов, Заступник директора Національного музею архітектури та побуту України у 2009-2015 роках.

Відповісти

Іванко | 21 серпня 2016 23:00:10

Дуже прикро що таке коїться в Україні. І що гірше всього вона уникне покарання як і більшисть злочинців-корупціонерів в Україні

Відповісти

Юрко Славич | 24 серпня 2016 19:07:06

Прихід лідера гурту Океан Ельзи Святослава Вакарчука в Національний музей історії України 22 серпня 2016 року на лекцію про Незалежність передував неприємні моменти особисто для генерального директора цього історичного закладу Тетяни Сосновської. Коли у холі НМІУ встановлювалися телекамери телеканалу 24 і інших до музею зайшла тележурналістка з оператором у яких були логотипи американського каналу HBO. Вона попрохала надати місце для встановлення телекамери і тут її очі натрапили на Тетяну Сосновську – почався скандал який бачили і чули всі присутні там особи. Тележурналістка з американського каналу HBO звернулася до Тетяни Сосновської з вимогою віддати їй гроші за не проведену екскурсію в Музеї Тичини коли та була там директором і забарилася до цього часу анулювати білет. Гроші були озвучені у розмірі 75 гривень. Тетяна Сосновська зніяковіла перед представниками США і метнулася до свого кабінету, бо каса музею була зачинена і винесла гроші передав їх на людях представниці каналу HBO. Тележурналістка HBO звинуватила генерального директора НМІУ у невиконанні обіцянок, а наостанок сказала те, про, що музейна спільнота України і так давно знає: “У Вас взагалі погана репутація у суспільстві і так, так, що, не усугубляйте того, що вже і так у Вас є!” Словам американської тележурналістки HBO про Тетяну Сосновську захотілося всім присутнім аплодувати, проте, всі побачили, як генеральному директору НМІУ зробилося погано, вона стала червоною на обличчі і її деякі вірні посіпаки почали заспокоювати вражену жінку цією прикрою для неї подією. Зустріч Тетяни Сосновської зі Святославом Вакарчуком вже не була такою веселою як планувала керівник НМІУ. Поголос про погані справи Тетяни Сосновської розростаються виходячи вже на міжнародні зв’язки і телекомунікації. Чекаємо на висновки і рішення по Тетяні Сосновській міністерств і відомств: Міністерства культури України, КРУ, СБУ, Слідчого управління Національної Поліції України, Шевченківського райсуду міста Києва…

Відповісти

ніхто | 25 серпня 2016 23:22:04

Нормальна судова практика: звернутися до суду за роз'ясненням, як виконати судове рішення, яке не можна виконати з об'єктивних причин. Відсутність у штатному розписі посади якраз і є такою причиною. Аналогічний випадок маємо із "відомим пам'яткоохоронцем" А.Вінграновським: є рішення касаційної інстанції про відновлення його на неіснуючій посаді - Директора департаменту. Виконати таке рішення неможливо, тому його ніхто й не виконує. До суду звернулися за роз'ясненнями, відповіді так і не отримали. Тому реготати немає чого, директор діє юридично правильно.

Відповісти

Олена Щербак | 26 серпня 2016 00:23:36

Ніщо не видає людину як те, що вона про себе говорить. Мені, як психологу, дуже цікавий психологічний портрет генерального директора Національного музею історії України Тетяни Сосновській. Цікавий, у тому, як ця жінка погрузла в амбівалентній поведінці з самих ранніх часів свого перформансу перед українською журналістикою. Як соціальну дезорентацію особистості Тетяни Сосновською, перед бомондом країни, наведу класичну статтю з газети “Урядовий кур’єр” за 27 серпня 2011 року під яскравою назвою: “Правнучка Павла Тичини Тетяна СОСНОВСЬКА: «Він мав у душі те, що не вимірюється грошима». Щоб було все зрозумілим даю навіть посилання на неї з інтернет-адресою: http://ukurier.gov.ua/uk/articles/pravnuchka-pavla-tichini-tetyana-sosnovskavin-mav-/ Директор музею-квартири Павла Тичини, Тетяна Сосновська з перших слів журналістці видання Євдокії Тютюнник починає фантазувати про свої родинні зв’язки з поетом Павлом Тичиною: той відразу з прапрадядечки стає для неї родичем у якого була правнучка поета – і це вона! Її ствердження не можуть бути об’єктивними і пахнуть дуже олігофренією з підкіркою шизофренії. Щоб не бути голослівною спитаю читача: з якого віку Ви себе пам’ятаєте як особистість? Тобто, з ким вели розмови і справи так, що це дослівно закарбували у свій мозок навічно? Як правило, здорові люди майже нічого не пам’ятають у ясельний і дітсадковий вік. Перший клас, з важким спогадом, щось там згадують, проте калейдоскопічно і хаотично і це може добігти у часі, десь, до 9-10 років життя. Так, дитячий мозок збудований, що у дитинстві все пам’ятає, а десь на зламі підросткового віку встановлюється певна межа яка гасить спомини і тільки якійсь дуже ясні і гучні спогади зостаються на час зростання і можуть супроводити людину до старості, якщо забуткуватість похилого віку не візьме вгору літами. До чого я це веду, приведу дослівно слова Тетяни Сосновської з цієї газети: “Відколи себе пам’ятаю, в усі вихідні дні Лідія Петрівна нас запрошувала приїздити до них на вулицю Рєпіна, тепер це Терещенківська, або разом з ними виїжджати в Кончу-Заспу на дачу. Дуже довгий час я не розрізняла Павла Григоровича — поета і Павла Григоровича — родича. Я змалечку знала, що в їхній квартирі бігати й галасувати не можна, бо Павло Григорович працює. Відчувала, що якийсь бар’єр між ним і мною є, але не могла збагнути чому, намагалася щось вигадати, щоб йому на очі потрапити, ну, хоча б прошмигнути мимо його кімнати, аби він мене побачив.” Резонерство Тетяни Сосновської вражає мене як професійного психолога. Поет Павло Тичина помер 16 вересня 1967 року. Тетяна Сосновська народилася 28 січня 1962 року. На час смерті поета Павла Тичини праправнучатій племінниці (а не правнучки) Тетяні Сосновській було 5 років і 7 місяців. Це перша доросла жінка у моїй практиці яка пам’ятає, що вона відчувала, робила і говорила у свої роки дошкільного життя. Те, що вона пам’ятає, як дружина поета, Лідія Петрівна, її запрошувала на квартиру і на дачу, просто вражає. Скільки себе знаю, я в ці роки нічого про себе не можу згадати. А вона ще знає, як себе поводити треба було з Павлом Тичиною! А далі вже піде те, про що не може знати взагалі дитина у її вік - це перевірено всією педагогікою і психологією (Тетяна Сосновська на той час ще не була школяркою). Навожу цитати з цього авантюрно-псевдоісторичного опусу: “Журналістка: — А яким Павло Григорович запам’ятався особисто вам? Тетяна Сосновська: — Дуже інтелігентним, витриманим, шляхетним. Я його не уявляю на військовій службі. Мені важко повірити, що він міг би стукнути по столу кулаком чи підвищити на когось голос, вживати нецензурні слова. Він ніколи нікого не міг образити. Якщо в квартирі на Рєпіна (де зараз його музей) заводилася мишка, то бралася склянка, підпиралася сірничком, а під неї клався шматочок смаженого сала. Зранку, коли чули дзенькання — мишка зловилася. Потім вона урочисто і зі всією можливою обережністю випускалася на волю: Павло Григорович завжди пильнував, щоб їй не заподіяли нічого лихого і випустили на подвір’ї живою.” Ще раз наголошую: Тетяні Сосновській було тоді 5 років і 7 місяців життя на час смерті поета. А події відбувалися звичайно раніше: у її 2, 3, 4 роки і те, що вона все пам’ятає робить її Супердівчиною з фантастичного фільму, а не з життя, яке воно є насправді. Як психологу, мені здається, що Тетяна Сосновська фантазує про свої спогади у свої малечі роки, взяти наприклад от це: “Колись ми в Кончі-Заспі гуляли і він повів мене показувати бобрів. Я була дуже вертлявою і «випадково» наступила на маленького вужика. Після того на все життя зареклася щось живе ображати, бо вислухала таку лекцію: «Ну як так можна? Тебе вдома чекають мама й тато. Ми повернемося. А от вужика теж чекають рідні. А ти його роздавила і він не прийде. Батьки будуть без нього гірко плакати. І що ж вони робитимуть без своєї дитини?” Індивідуум Тетяни Сосновської дослівно пам’ятає, що казав поет Павло Тичина у той вік у який абсолютна більшість населення планети Землі нічого не може пригадати у 2-3-4-5 років життя! І далі, феноменальна пам'ять Тетяни Сосновської яка робить її світовим генієм у 1-2-3-4-5 років життя і яка межує з надлюдськими можливостями віщає: “ Мені запам’ятався годинник із зозулькою, якого Павлу Григоровичу хтось привіз у подарунок з Москви. Ті ходики ніколи правильно не показували час, тому що господар збив на них різьбу, розважаючи дітвору, котра приходила в гості. Варто було комусь із малечі заковерзувати, як Тичина підводив його до годинника і крутив стрілки, доки не вискакувала зозулька. Дітям це страшенно подобалося.” Ну, що тут казати! Тетяна Сосновська стала журналісткою вже у 2-3-4-5-річному віці і може бути занесеною у книгу Гіннесу! Для цього треба зробити запит у Спілку Журналістів України, щоб про це поставили питання! Далі піде жесть з газети: “Журналістка: — На зустрічі із закоханими в поезію чернігівцями було видно як ви переймаєтеся вшануванням пам’яті Павла Тичини. Коли до вас прийшло переконання, що вам хочеться досліджувати життя і творчість поета? Це був поклик крові чи громадянська позиція? Тетяна Сосновська: — Напевне, більше громадянська позиція. У мене завжди лежала душа до математики й фізики. Тому закінчила механіко-математичний факультет Київського держуніверситету. Коли Лідія Петрівна померла, у квартирі Тичини мамі запропонували створити його меморіальний музей. Я продовжую її справу, хоча, чесно кажучи, у свій час дуже сумнівалася й боялася йти із звичної викладацької роботи. Це був важкий крок. Мені й хотілося там бути, бо я в тій квартирі виросла, тож мала моральне право покласти руку на кожну річ і постояти біля неї. Але було лячно щодо перспективи водити екскурсії. Втім, мама і колектив музею дуже мені допомогли. Моя перша екскурсія замість години тривала дві, тому що хотілося розповісти про такого Тичину, яким він насправді був.” Жодного слова про працю Тетяни Сосновської у радянському комсомолі, а вона дійшла до посади секретаря райкому, комсомольському бізнесі часів перебудови у СРСР, комерційному банку звідки пішла за розтрату коштів! Тетяна Сосновська тільки визнала, що потрапила до Музею Тичини по непрозорим схемам про які зараз говорять, що вони корупційні і сімейні. Не говорить, що при неї Музей Тичини майже збанкрутів бо виділені на нього кошти з бюджету Києва Тетяна Сосновська кудись діла і не сплачувала орендну платню Національному музею літератури України. Ну і далі Тетяна Сосновська вкінець забрехалася і про це навіть і не помітила, а журналістка Євдокія Тютюнник не професійно пропустила у свою статтю: “Тетяна Сосновська: — Це Павло Григорович дав мені ім’я! А було ось як. Мій дідусь по татовій лінії у роки війни був підпільником на залізниці в Ніжині і загинув. Тому тато вирішив назвати мене Вікторією — на честь Дня Перемоги. Минуло трохи часу після моєї появи на світ, і на прохання Павла Григоровича його дружина Лідія Петрівна запросила молоде подружжя в гості. Мама розповідала, що на той час ні в кого не було особливих статків. Вона знайшла десь у закомірку шапочку — завелику як для немовляти, зате з мереживом! Загорнули, пакуночок такий принесли, поклали на дивані. Лідія Петрівна кличе: «Павлусю, іди подивися: Орися дівчинку принесла!». Прийшов Павло Григорович, кинув оком. Запитав: «Як будете називати?». А тато: «Вікторія!» Павло Григорович: «Вікторія? Угу…» — розвернувся й пішов. Мама згадувала: «Ми такі спантеличені сиділи — він ніяк не прореагував: чи сподобалась ти йому, чи не сподобалась. Я тоді навіть до голови не могла взяти, що для нього немовлята — просто собі живий пакуночок. Адже своїх дітей у нього не було. Я сиджу, переживаю. Через якийсь час заходить Павло Григорович, глянув на пакуночок: «Ну, я думаю, це буде Тетяна». І знову розвернувся й пішов. Ну і як після цього було не записати тебе Тетяною?» Уже через багато літ після того, як Павла Григоровича не стало, мама з Лідією Петрівною розбирали меморіальну бібліотеку і знайшли там старі святці — церковний календар, де було підкреслено: 25 січня — день великомучениці Тетяни.” З цієї розповіді виходить, що про це оповіла Ірина Дмитріївна Блюдо, мати Тетяни Сосновської. Тобто, на час виходу статті у 2011 році не було вже живими свідків: Лідії Петрівни Папарук, дружини поета; Павла Тичини; Ірини Дмитріївни Блюдо, мати Тетяни Сосновської, Віктора Степановича Блюдо, батька Тетяни Сосновської. Про ці події ми знаємо зі слів Тетяни Сосновської які вона мовила Євдокії Тютюнник. Вікіпедія не дає змогу роздивитися якого саме дня народилася Тетяна Сосновська, проте у урядовій газеті «Урядовий кур’єр» за 27 серпня 2011 року чітко дається дата народження теперішнього очільника Національного музею історії України: 28 січня 1962 року. Тепер зверніть увагу – день ввеликомучениці Тетяни 25 січня! Розбіжність для дати народження Тетяни Сосновської просто вражає. 28 січня не є днем Тетяни!!! Ну як так можна було промахнутися і схибнутися у деталях народження?! 28 січня день народження Олени і Павлів день! Мабуть, з за цієї прикрої розбіжності, сторінка Тетяни Сосновської у Вікіпедії заблокована і взагалі там відсутня дата народження генерального директора Національного музею історії України. Брехня породжена у дитинстві Тетяни Сосновської стрімко розрослася у велику брехню у дорослому віці яка топить все навкруги себе. El sueño de la razón produce monstruos – “Сон разуму породжує чудовиськ”, як казали у свій час в Іспанії… І це відноситься до Тетяни Сосновської…

Відповісти

Знавець життя Павла Тичини - до Олени Щербак | 28 серпня 2016 19:26:24

В останній рік свого життя поет Павло Тичина дуже хворів на важку форму цукрового діабету. Він забагато часу проводив в лікарні, у Феофаніі, а на дому йому робили ін’єкції які йому не допомагали. Доступ до Павла Тичини був обмежений і тільки для близьких і друзів. Проводити час з праправнучатою племінницею Тетяною Блюдо у нього не було ніякої фізичної можливості, тим більше, травмувати дитячу психіку край важким станом його здоров’я. Тому, треба внести значну правку у текст: Тетяна Блюдо, вона же зараз Тетяна Сосновська, могла, щось там закарбувати у свою пам'ять, десь до 4 років і 7 місяців свого життя. А знаючи, що це нереально, бо дійсно, ніхто себе у цей вік взагалі не пам’ятає, тому всі її згадки про Павла Тичину базуються на спогадах її матері Ірині Дмитрівні Блюдо і батька які вони потім, десь в підлітковому віці оповіли своїй дочці. Ну, а розмови Тетяни Блюдо з Павлом Тичиною, сам на сам, це вигадка і фантазія журналістки Тетяни Сосновської яка таке розповіла, а потім понаписувала, не усвідомивши, що через роки це зрозуміють фахівці-психологи, що все це її суцільні вигадки…

Відповісти

Михайло Френкель - до пана Ніхто! | 28 серпня 2016 20:09:24

Пану НІХТО! Ви взагалі знайомі з цивільно-процесуальним судочинством України і КЗоТом нашої країни?! Суд прийняв Ухвалу, в Першій інстанції, до Негайного виконання. Тільки Апеляційний Суд може скасувати Ухвалу суду Першої інстанції. Проте, знаючі норми цивільно-процесуального судочинства, можна з впевненістю стверджувати, що Апеляційний Суд у 99% не змінює рішення суду Першої інстанції – це не кримінальне судочинство де цей відсоток значно нижче і там можуть вноситися зміни у рішення суду Першої інстанції. Цивільно-процесуальне законодавство так у нас гарно прописане, щоб відбити бажання деяких керівників установ діяти не в правовому полі. Для цього Законом передбачено інші правові дії які керівники можуть, у законному вигляді, здійснювати до своїх працівників. Поновлення О.В.Макаренка, у якості головного інженера Національного музею історії України, Законом чітко прописане (вводиться стара посада терміном на два місяці, а потім перевід у нову штатку згідно кваліфікаційних вимог або звільнення за згодою сторін) і не потребує запиту до Суду. Чому О.В.Макаренку чиняться такі перепони з боку Т.В.Сосновської? Та, тому, що О.В.Макаренко досконало знає інженерне господарство і фінансову складову музею і відразу зможе знайти негаразди які відбулися з того часу як він був незаконно звільненим. Вже зараз, всі комунікації і інженерні споруди НМІУ тріщать і сиплються при непрофесійному підході до них Т.В.Сосновської і її ставлеників: восени і взимку на музей чекає катастрофічні наслідки їх керівництва. Крім того, значна частина засобів музейного господарства НМІУ виведена Т.В.Сосновською з цієї установи невідомо куди: сліди тягнуться у Канів, Чернігів, Піски і в інші куточки України. Зниклі невідомо куди: меблі, вітрини, перерозхід автомобільного палива зашкалює. Фінансові справи кепські у НМІУ: важко знаходяться гроші на заробітну платню і так вже зрізаною оптимізацією Т.В.Сосновської. Проте, своїм посіпакам, генеральний директор знаходить на приплату кошти і грошові винагороди і підвищену зарплату. Тетяна Сосновська не створила резервний заробітний фонд (ні в якому разі не можна було нищити посади за які йдуть суди) у себе куди повинна була вносити гроші на можливу виплату працівникам які судяться з нею у суді. Змінив штатний розклад вона не потурбувалася про погані для себе обставини. Зараз почали масово люди відновлюватися на роботу у НМІУ після незаконних звільнень, а грошей на повну компенсацію їм за рік судових процесів у Тетяни Сосновській немає. Їй буде треба оголяти для цього бюджет НМІУ, у якому це непередбачено було заздалегідь, бо її юристи завірили генерального директора музею, що ті ні в якому разі не виграють суди. Непрофесіоналізм юридичної служби і Адміністрації Національного музею історії України часів Т.В.Сосновської просто вражають пересічного громадянина України! Перша проплата, у повному обсязі, грошової компенсації за рішенням суду буде для Тетяни Сосновської фатальною. Відразу включається фінансовий механізм: нецільове використання коштів бюджету НМІУ – ще раз наголошую, Тетяна Сосновська не потурбувалася про законне передбачення рішення цієї обставини. А, виплати, ще і ще, то це: багаторазове нецільове використання коштів НМІУ Т.В.Сосновською. Тому, вона так запекло опирається (звертається до Апеляційного суду потягти довше себе в кріслі генерального директора) і відтягує свій фінансовий зашморг який вже їй піднесли її недолугі юристи і фінансисти. Тепер про Департамент і поновлення Вінграновського. Департамент чого? Міністерства культури? А.М.Вінграновський був директором Департаменту культурної спадщини та культурних цінностей Міністерства культури України? Законом це все передбачено – читайте вище написане! І вже зовсім не зрозуміло - в Міністерстві культури зараз йде боротьба кланів і груп впливу: група В.А.Кириленка проти групи Є.М.Нищука, а якщо роздивитися вище, то чубляться їх патрони. І там дійсно важко поновити А.М.Вінграновського і можна ще рік йому набігти більша компенсація по суду, що він буде цьому задоволений, а Міністерство культури все рівно це сплатить, питання тільки у часі і терміні виконання. Крім того, А.М.Вінграновській має законне право ще раз подати до Суду на Міністерство і відкрити ряд кримінальних впроваджень проти чиновників які не виконують рішення судові. А виконавці судові можуть описати майно Міністерства культури для арешту для судового виконання. І А.М.Вінграновський, при цьому, буде абсолютно правий по Закону України. Такі ж самі дії чекають на Національний музей історії України, якщо Т.В.Сосновська буде і далі вести свою провальну і не ефективну політику до відновлених по суду. І ще хочеться наголосити: НМІУ не входить структурно, як Департамент в Міністерство, а юридично і фінансово незалежна і самостійна установа яка підпорядкована Є.М.Нищуку і звітна перед його апаратом. Тому і відновлювати на роботі О.В.Макаренка значно простіше чим поновлювати А.М.Вінграновського на керівну посаду в Міністерстві культури України. Тим більше, що О.В.Макаренко відновлюється з того часу, коли була посада головного інженера НМІУ. Зауважу тільки, як треба Т.В.Сосновській не любити музей і музейну справу, щоб у новій штатці ліквідувати вкрай важливу посаду головного інженера! Я вже не кажу про моральний аспект: звільнення афганця, учасника бойових дій в Демократичній Республіки Афганістан і учасника двох Майданів – Помаранчевого і Революції Гідності! Сором, що НМІУ очолює така особа як Тетяна Вікторівна Сосновська...

Відповісти

Віктор Тригуб, редактор журналу “Музеї України”, з сайту “Музеї України''' | 28 серпня 2016 21:40:18

Міністр культури ніяк не зрозуміє, за що його критикують. За нерозуміння. Справа в тому, що проблеми знакових музеїв України мають загальноукраїнське і міжнародне звучання. Скільки б ви не проводили позитивних дрібних піар-заходів, наші публікації про бардак в музеях планетарного рівня відразу потрапляють на стіл керівників держави. Автоматично. Повірте, це було за всіх президентів, ми можемо порівнювати, бо знаємо. І коли чергові дефачки з прес-служби, які зрозуміло з ким сплять, зараховують сайт “Музеї України” до незначних ЗМІ, хоча ранок починають з нас, то кепсько. Ми вже долучалися до відставки цього Міністра, і ви знаєте, як все просто і абсолютно безкоштовно це відбувається. Факти – вперта річ. Нині все повторюється. Якщо Міністр культури НЕГАЙНО не звільнить кадрів, які ганьблять державу у Лаврі, Пирогові, Історичному музеї та інших, відомих закладах, його команда не забезпечить призначення нормальних керівників у музеях, де оголошено конкурси, то Україні не потрібен такий красивий Міністр культури з такою красивою командою. І ви знаєте, що це відбудеться. Кілька тижнів у вас є. Дійте! Це все.

Відповісти

Інформація для роздумів | 28 серпня 2016 23:24:58

Надходять новини з Національного музею історії України. Кажуть, Тетяна Сосновська провела кадрову реорганізацію Науково-методичної Ради музею: змістила з посади Голови цієї Ради Богдана Патриляка і сама її очолили! Тепер у Тетяни Сосновської двоє заступників у Науково-методичній Раді: Богдан Патриляк, заступник генерального директора з наукової роботи і, сумно відома не фаховим підходом до музейної справи, журналістка Наталя Іванченко яка має статус “смотрящего” в Музеї історичних коштовностей України, філії НМІУ при т.в.о. директора Володимирі Хардаєві. Математик за фахом і особа яка не має наукового ступеню Т.В.Сосновська почала вимагати від Б.К.Патриляка заяву на звільнення за власним бажанням. Кандидат історичних наук Богдан Казимирович Патриляк не проявив бажання пристати на умову Тетяни Вікторівни Сосновської і навіть показав їй середній палець незгодний з її не фаховістю і самодурством. Інформація надходить з декілька джерел у НМІУ і свідчить про розвал в керівництві головного історичного музею країни. Т.В.Сосновська не має вже другого, після В.А.Кириленка, керівника в Міністерстві культури України – І.Д.Ліхового – який потурав би всім її забаганкам. Чвари в Адміністрації НМІУ свідчать про директорську агонію у Т.В.Сосновської і у всіх працівників музею вселяють упевненість в незбіжності зміни керівництва Національного музею історії України в найближчий час!

Відповісти

Євген Левченко | 31 серпня 2016 23:29:41

Великий скандал виник у Переяслав-Хмельницькому Народному центрі культури «Зустріч». Виставка "Магдебурзьке право - основа Європи" яка експонувалася в Національному музеї історії України (м.Київ, вул.Володимирська,2) до 25-ої річниці з Дня незалежності України, переїхала до виставкових залів Переяслав-Хмельницького Народного центру культури «Зустріч». Як стало відомо, гроші у розмірі 130 000 гривень, які були виділені на цю виставку двома містами – Києвом і Переяславом-Хмельницьким – привласнила генеральний директор Національного музею історії України Тетяна Вікторівна Сосновська. Скандал такий великий, що гасити пожежу у Переяслав-Хмельницький виїхала ціла делегація з Національного музею історії України на чолі з генеральним директором НМІУ Тетяною Сосновською і керівником Адміністративно-господарчого відділу цього музею Галиною Рябцун. Ці керівники намагаються загасити обурення НІЕЗ “Переяслав” і Народного центру культури «Зустріч» , щоб перевіряючи і контролюючі органи (КРУ, комісія Міністерства культури України, СБУ) про це не прознали. В Адміністрації Національного музею історії України зараз йдуть чвари і намагаються прояснити ситуацію через бухгалтерію НМІУ: куди ділися виділені кошти. Тетяна Сосновська усіляко опирається і починає шукати винуватців яких буде намагатися звинуватити у незаконних діях, проте всі в Національному музеї історії України знають, що волюнтаристські рішення по фінансам приймає саме генеральний директор Національного музею історії України Тетяна Вікторівна Сосновська. Чекаємо на розслідування правоохоронних органів Киева і Переяслав-Хмельницького по Т.В.Сосновській і зниклих коштів. І цікаво, що на це скаже Міністерство культури України?

Відповісти

Добродій з Мінкульту | 01 вересня 2016 00:00:57

Як стало відомо, з профспілки “Новий час” Національного музею історії України, яка була створена за одноосібним рішенням генерального директора цієї установи Т.В.Соновської, вийшов зі складу членів заступник генерального директора з наукової роботи Богдан Казимирович Патриляк. Те, що він покинув, цю одіозну профспілку штрейкбрехерів показує всьому Національному музею історії України і музейній спільноті України, що час керівництва музеєм добігає до кінця у Тетяни Вікторівни Сосновської. Як тільки, Т.В.Сосновську, Міністерство культури України зніме з посади генерального директора НМІУ відразу проти неї буде запроваджено декілька кримінальних впроваджень за розвал головного музею країни і за зазіхання на історичну спадщину українського народу. Таким чином, у неї буде відбито бажання подати у суд на Міністерство культури України і на нове керівництво Національного музею історії України імена яких вже відомі в апараті Є.М.Нищука.

Відповісти

Радіо НМІУ до слухачів Мінкульту | 04 вересня 2016 01:43:40

Тетяна Сосновська дала вказівку організувати, від новоствореної в НМІУ профспілкової організації штрейкбрехерів “Новий час”, виїзд на природу і ДніпроЮ за кошт самих працівників музею, у розмірі 250 гривень. Решту повинна сплатить ручна профспілка “Новий час”. Слоган для цієї жалюгідної акції: “Примирення і замирення” колективу з Адміністрацією (тобто з Т.В.Сосновською). Виконати цю профанацію, від генерального директора Національного музею історії України Т.В.Сосновської, виявилось дуже складно. Колектив, той, хто прийшов з Тетяною Сосновською, після багатьох звільнених з її команди, особисто нею, намагався не за які обіцянки туди не їхати. А, ті, хто з команди С.М.Чайковського, очільника музею до Т.В.Сосновської, проігнорували цю акцію бо багато з них отримали догани і незаконні звільнення від психічнохворої праправнучки Павла Тичини, того, хто написав Сталінський Гімн Радянської України і показав у вірші-маніфесті “Партія веде!” як треба по більшовицькі-чекістськи нинищити Українській народ заради Комуністичного майбуття. Так, що, від прокаженої для музейній спільноти Тетяни Сосновської, колектив Національного музею історії України намагається за всяку ціну кудись втекти, поки, в Міністерстві культури України, зараз, вирішується її доля і наполегливо підбирають нового генерального директора НМІУ на виконуючого обов’язки генерального директора, до оголошення конкурсу, на цю посаду, з 5-річним терміном по контракту.

Відповісти

"Страхітлива" про генерального директора НМІУ Тетяни Сосновській від гурту музейників з цього музею | 04 вересня 2016 16:06:38

Ну чого ти вся, отака уся, вся страхітлива? Ти така страшенна на обличчя і фігуру! Ти не нафарбована дуже вся жахлива, І нафарбована вся жахлива! Ну чого ти вся, отака уся, вся страхітлива? Ти така страшенна на обличчя і фігуру! Ти не нафарбована дуже вся жахлива, І нафарбована вся жахлива! Я по музею йшов веселий і щасливий, А був я хлопець зовсім не з лякливих, Раптово встрів тебе в НМІУ я мимоходом, Так налякався, що у штани собі накоїв. Ну чого ти вся, отака уся, вся страхітлива? Ти така страшенна на обличчя і фігуру! Ти не нафарбована дуже вся жахлива, І нафарбована вся жахлива! Ну чого ти вся, отака уся, вся страхітлива? Ти така страшенна на обличчя і фігуру! Ти не нафарбована дуже вся жахлива, І нафарбована вся жахлива! Одну експозицію в НМІУ робив я так незручно, Тягали меблі перед цим ми дуже довго, Всі науковці тягли як якісь холопи - Робітники всі збігли від жахіть Сосновській! Ну чого ти вся, отака уся, вся страхітлива? Ти така страшенна на обличчя і фігуру! Ти не нафарбована дуже вся жахлива, І нафарбована вся жахлива! Ну чого ти вся, отака уся, вся страхітлива? Ти така страшенна на обличчя і фігуру! Ти не нафарбована дуже вся жахлива, І нафарбована вся жахлива! Я розвернувся якось так незручно, Побачив жах і страшенне обличчя, Коли Сосновська намагалась пройти поруч, Важка вітрина на неї впала як то боком, Роздався лемент зі шизофренічної горлянки, Жіночий крик кричав немов на якійсь нараді, Щоб всі уважно слухали, що Страхітлива там говорить! За цю вітрину мене зачесали поліцаї, Так сильно били, колотили, мордували, Проте мовчав я, вони втратили багато часу, Але, поліцай один садюга, приколовся, Дав твою світлину – отут, нарешті я відразу розколовся. Ну чого ти вся, отака уся, вся страхітлива? Ти така страшенна на обличчя і фігуру! Ти не нафарбована дуже вся жахлива, І нафарбована вся жахлива! Ну чого ти вся, отака уся, вся страхітлива? Ти така страшенна на обличчя і фігуру! Ти не нафарбована дуже вся жахлива, І нафарбована вся жахлива! Я відсидів і поступово все забулось, Хоча мені у снах ти іноді в страхітливих снишся, Я не хочу зараз при всіх відразу матюкатись – Тобі б в Музеї Жахів треба працювати експонатом! Ну чого ти вся, отака уся, вся страхітлива? Ти така страшенна на обличчя і фігуру! Ти не нафарбована дуже вся жахлива, І нафарбована вся жахлива! Ну чого ти вся, отака уся, вся страхітлива? Ти така страшенна на обличчя і фігуру! Ти не нафарбована дуже вся жахлива, І нафарбована вся жахлива!

Відповісти

Голос віршуватий з Фондів НМІУ | 04 вересня 2016 17:21:36

І от усім таке явилось, І привиділось усім в НМІУ: Чекали у фондах дуже лячно, Коли Сосновська зійде до них у низ, Круті сходи такі всі небезпечні, Для грузної постаті директора НМІУ! А вона була вся тугувата, На вуха і інші місця, Сходила дуже небезпечно, І звалилася у низ! Таке важке все тіло впало, Пропало дороге вбрання, Розсипалось каміння із намиста, Яку ж ми жінку загубили, Зітхнули з полегшенням усі! На проводах радіти будьмо, І незабудемо все-все, Геть-геть Тетяно із музею, Поки ще можна, ще є час…

Відповісти

Працівники НМІУ і її філії МІКУ | 04 вересня 2016 21:26:19

В УКРАЇНСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ МУЗЕЇ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ вже відчувається дихання свободи! Після 19 місяців несвободи, автократизму, дурості, диктаторства, шизофренії мозку, незаконних чисельних доган і незаконних звільнень у НМІУ заблискала НАДІЯ, що гендиректоровство Тетяни Вікторівни Сосновської зараз підходе до кінця! Після наруги над людьми, які, від музею, відстояли Революцію Гідності - не в затишному Музеї Тичини! -, а на вулицях і площах міста Києва ризикуючи там втратити життя і здоров’я і які були викинуті з НМІУ з приходом праправнучатої племінниці того, якого Український народ не поважає, а земляки його, у родовому Пісках, опирались, весь час, назвати його ім’ям, там, музей свого села, бо поет Павло Тичина жодної копійки, за життя, не дав на утримання поховання своєї матері і родичів, а все там винесла місцева громада за свої кошти! І взагалі, поет Павло Тичина туди не їздив вклонитися праху матері і про це там добре знають місцеві мешканці. Крім того, земляки добре пам’ятають, як з його іменем було знищене у Пісках здорове українське село з чоловіками – кулаками і середняками, а за взятий з поля колосок там розстрілювали людей! А ще там пережили, хто як міг, ГОЛОДОМОР, якому теж посприяв своїми провокаційними діями, загравая зі Сталіним і більшовицьким режимом, поет, а потім нарком освіти України Павло Тичина. Врешті, він став Головою Верховної Ради України і це була подяка генсека КПРС Йосипа Сталіна за Гімн Радянської України який написав Павло Тичина, котрий зрікся ідеалів Української національної держави і Українського культурного відродження в духовності 1920-1930 рр. Тому, хода до села, Тетяни Сосновської, викликає у не земляків тої, яка народилася у Києві і живе там весь час, тільки презирство і оскомину за загиблих близьких і родичів яких цькували під вірш Павла Тичини “Партія веде!”. Чутки з джерел Міністерства культури України кажуть, що комплексна комісія В.М.Рожка край негативний висновок зробила по Тетяні Вікторівні Сосновській і її керівництву в НМІУ. Члени Міністерської комісії по НМІУ проявили мужність і фаховість описавши волюнтаризм і не фаховість Т.В.Сосновської і таким чином вже паралельно повністю підтримали висновки комісії Управління культури КМДА по Музею Тичини в 2016 (це стосується величезного пласту порушень які виявила голова комісії А.Ф.Вялець і члени її комісії зібрані з різних музеїв Києва по директорстві там Т.В.Сосновської). Ходять вже громкі чутки, що в Музеї Тичини не знайдені деякі оригінали картин, а це вже кримінальне впровадження з доведенням до суду Тетяни Сосновської. Працівники Національного музею історії України мають велику надію, що Революція Гідності таки відбувається в Україні і негідниця музейної спільноти НМІУ і країни отримає справедливе покарання від Голосу Майдану Міністра культури України Євгена Нищука. Зняття її з посади генерального директора Національного музею історії України - це ще мала кара яка жде попереду громадянку Т.В.Сосновську! Презирство і прокляття від музейної спільноти України - це вже на все її життя, і Божий Суд відбудеться і вона не потрапить на Небеса, за наругу над працівниками музею і родинами музейників і смерть їх близьких - це вже, у неї, прямий шлях до пекла, звідки нема назад вороття… Нехай буде ПРОКЛЯТТА НАВІКИ ВІКІВ Тетяна Вікторівна Сосновська!!! Амінь!

Відповісти

Радіо з НМІУ до міністра культури України Євгена Нищука | 07 вересня 2016 22:19:54

Накладено арешт, від перевіряючих КРУ, на транспортний засіб Національного музею історії України “Міцубісі-Грандіс”. Генеральний директор НМІУ Т.В.Сосновська використовувала цей автомобіль як свою особисту власність: їздила зі своїми подругами по модним магазинам і бутікам, відправлялась у туристичні мандри з подругами в інші міста і селища України, по суботам і неділям, на цьому транспорті, їздила у гості, на дачі, до своїх друзів-поетів і письменників, гасала на музейній машині до бувших комсомольських діячів ЛКСМУ з якими до цих пір дружить бо була секретарем райкому комсомолу в УРСР і старі зв’зки не рвуться в цьому кастовому товаристві. Маємо надію, що КРУ знаходиться на вірному шляху, тим більше, що 7 вересня не відбувся Касаційний суд міста Києва по виплаті лідеру Первинної профспілки НМІУ В.В.Каштанову грошей по першому своєму звільненні. Касаційний суд завернув цю судову справу в Апеляційний суд на до узгодження. Зараз почали ходити чутки, в музейній спільноті України, що генеральний директор Національного музею історії України занесла грошовий хабар у Касаційний суд міста Києва, щоб усіляко відтягнуть цю справу. Мабуть це дійсно так, бо ніщо не передбачало повернення цієї судової справи до Апеляційного суду. Виникає відразу питання, яку суму грошей на хабар суддям сплатила Тетяна Вікторівна Сосновська? І скільки ще буде давати суддям грошей на хабар Т.В.Сосновська бо за В.В.Каштановим виросла черга працівників НМІУ яким теж Т.В.Сосновська повинна сплатити гроші по вироку суду: С.В.Блаженко, С.М.Шаповал, О.В.Макаренко, а за ними, на обрії, вже маячать працівники музею, по доганам, яким теж, Т.В.Сосновська, повинна сплатити гроші і ще куча народу з другої і третьої хвилі незаконних звільнень які теж чекають виплат від не шановної пані Т.В.Сосновської...

Відповісти

Жанна д'Арк з НМІУ | 07 вересня 2016 23:13:27

У Києві невідомі самовільно вирубали 164 дерева на схилах Старокиївської гори біля Національного музею істориї України. Прес-служба комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Подільського району повідомила про непричетність до вирубки. У списку знищених дерев — клени, акації і берези. «Київзеленбуд провів опис дерев які були спиляні. Співробітники київзеленбуд повідомили про проект «пейзажний київ-оглядовий майданчик» від компанії Рошен. Проект в планах має за мету вирубити дерева вздовж схилу від музею до нових сходів які перебувають у реконструкції для нових видів на Київ». Порубали дерева і зовсім поруч з НМІУ: акацію і грушу. Працівники музею взнали, що генеральний директор Національного музею історії України Тетяна Вікторівна Сосновська дала свою згоду на знищення дерев, в зоні відповідальності музею, які перебували ще в окупації за часів Третього Рейху Адольфа Гітлера. У працівників музею вже немає жодних сумнівів в неадекватності Тетяни Сосновської. Перед ними жінка-керівник яка тільки і робить: ламає і нищить все біля себе. Що ще можна чекати від особи яка загубила вже в НМІУ стільки людей, деякі з них від її дій вже померли… Скільки ще часу буде керувати головним історичним музеєм країни особа, яка все робить так, як повинен робити справжній диверсант з Путінської Росії?!

Відповісти

Голос музейної спільноти | 08 вересня 2016 00:31:39

Є нагода розповісти про наболіле. Зараз Національним музеєм історії України керує трійка математиків!!! Генеральний директор Тетяна Сосновська, Заступник генерального директора з наукової роботи Богдан Патриляк і Завідувач відділу науково-методичної роботи Тетяна Осінчук. Три математика, різні долі і погляд на життя. Тетяна Сосновська - є самим неадекватним і невиліковно-психічним керівником в музейній спільноті України. У свій час, музейники підмітили велику текучість кадрів в маленькому за кількістю працівників Музеї Тичини яким керувала Тетяна Сосновська. Зараз, текучка кадрів в НМІУ вражає всіх, хто вміє думати і аналізувати - фахівців і свідомих громадян. Чехарда з кадрами там створили ідеальні умови для грабунку фондів НМІУ. Саме за це і можна нагородити “Журавлиною 2016 року” Тетяну Сосновську, а потім направити її або у психіатричну лікарню на лікування або у Лук’янівське СІЗО. Є і інші науково обґрунтовані і законні багаточисельні до неї пред’яви які музейна спільнота України вже знає і все розуміє. По Богдану Патриляку вимальовується зовсім протилежна картина. Він пройшов шлях: від апологета всім божевільним діям Тетяни Сосновської до її жорсткого опонента і людини, яка може очолити рух спротиву в керівництві музею і в колективі і вкінець стати виконуючим обов’язки генерального директора НМІУ, після розірвання контракту і звільнення чільного очільника історичного закладу, на перехідний конкурсний період. До його постаті зараз уважно придивляються роздумуючи над цією пропозицією. Все залежить від того, які певні дії він зробить по відношенню до Т.В.Сосновської і яке у нього є бачення розвитку Національного музею історії України на перспективу. Тетяна Осінчук, це взагалі непорозуміння для музейної спільноти України. Цю особу, у свій час, попрохали звільнитися зі Міністерства культури України, зі Заповідника “Києво-Печерська Лавра”, зі Заповідника “Софія-Київська”. В останньому місці її піймали на підробці документів і вона ледве вмовила керівництво Заповідника “Софія-Київська” відпустити її звідти по доброму, щоб можна було б кудись влаштуватися на роботу. І математика Тетяну Осінчук, фахівця по підробці документації суворої звітності, взяла на роботу математик Тетяна Сосновська, яка оцінила, де саме можна використати талант підробниці документів: Тетяна Осінчук очолила науково-методичний відділ, де саме займаються фондовою роботою з обліком і зберіганням. І Тетяна Осінчук допомогла Тетяні Сосновській погромити фондовиків НМІУ. Тому, коли В.М.Рожко дивується, що відділ Тетяни Осінчук погано працює, у її керівництво, нехай не забуває, що на музейну фондову роботу, в Національному музеї історії України, поставили керівника яку впіймали в Заповіднику “Софії-Київській” на підробці документів...

Відповісти

Джерело | 09 вересня 2016 23:59:05

Кажуть, що зателефонували у США, до Юрія Костянтиновича Савчука, який зараз там знаходиться, з нумізматичною експозицією, на предмет згоди очолити Національний музей історії України. І Ю.К.Савчук дав на це свою згоду. Так це чи ні - незабаром побачимо...

Відповісти

Джерело | 09 вересня 2016 23:59:33

Кажуть, що зателефонували у США, до Юрія Костянтиновича Савчука, який зараз там знаходиться, з нумізматичною експозицією, на предмет згоди очолити Національний музей історії України. І Ю.К.Савчук дав на це свою згоду. Так це чи ні - незабаром побачимо...

Відповісти

Факти річ уперта | 19 вересня 2016 00:52:01

18 вересня 2016 року бачили Тетяну Сосновську в компанії Тетяни Осінчук. Вони весь день провели разом. Спочатку Тетяна Сосновська була не в настрої з за вимоги колективу НМІУ розірвати з нею відносини, а потім прийшла швидко до тями бо Тетяна Осінчук її завірила, що її чоловік-юрист все робить, щоб занести гроші до суддів Апеляційного суду міста Києва і щоб рішення там були на користь Т.В.Сосновської. Революція Гідності робилася для негідниць Сосновської і Осінчук?! Таким чином повністю спростувався міф про погані відносини між генеральним директором музею і завідувачем відділом науково-методичної роботи. На людях вони показують, що у них погані відносини, а разом гарно себе почувають і Тетяна Осінчук розказує своїй патронесі, що про неї довкілля говорять. В неділю у них була важка праця на двох: 8 годин вони провели разом – є фіксування їх злочинів перед Фемідою України і музейною спільнотою. Ганьба цим двом навіженим щурицям!

Відповісти

Для Стукача-Космонавта з "Нового часу" і його послідовників | 20 вересня 2016 00:24:46

Відбулося засідання профспілки “Новий час” яка була створена за наказом Т.В.Сосновської. Прийняли резолюцію яку потім побоялися включити у своє рішення: посприяти звільненню з Національного музею історії України всіх підписантів другого Листа-звернення від колективу на дострокове розірвання контракту з генеральним директором музею до Міністра культури України Є.М.Нищука (перший на розірвання контракту ще був до В.А.Кириленка у лютому 2016 року). Тетяна Сосновська намагалася продавити ухвалу, щоб з допомогою ручної профспілки викинути з НМІУ – Богдалова, Зразюк, Красовського, Супрунюк, Олену Іванову і інших слідом за Каштановим, Олею Івановою і іншими. Тетяна Сосновська навіть побувала в Міністерстві культури України, щоб заручитися підтримкою для четвертого масового звільнення незадовільних її злочинними діями з музею. Вона вже склала список, разом зі своєю подругою Тетяною Осінчук, 18 липня 2016 року, у неділю, де намічені звільнення всіх членів Первинної профспілки музею, а не тільки членів її Профкому. Перший Профком Т.В.Сосновська нещодавно знищила і тепер намагається всіма силами знищити вже другий її склад. Тільки от у Тетяни Вікторівни Сосновської вийшла у Міністерстві культури України невдача: виявилося там, що її ручна профспілка “Новий час” ніде не зареєстрована і взагалі не легитимна в Україні! Куди збирає гроші Галина Рябцун взагалі не відомо – мабуть у кишеню до Т.В.Сосновської на покращення умов її життя. Відбувся скандал у Міністерстві культури України і її повідомили, щоб більше Тетяна Вікторівна Сосновська ніде не посилалася на профспілку “Новий час” як на свою особисту підтримку бо проти генерального директора НМІУ можуть відкрити кримінальне впровадження про введення керівництва Міністерства і Профспілкової організації музейників України в оману своєю не легитимною профспілкою яка називається “Новий час”, а по суті вона є ніхто. Цікаво - куди йдуть гроші за взноси в цьому “Новому часу”? - якщо навіть Міністерство культури України знає, що вона незаконна. І ще, 19 вересня до кабінету Т.В.Сосновської приходили інспектори і генеральному директору Національного музею історії України зробилося погано. На стол до Є.М.Нищука до висновків комісії В.М.Рожка незабаром докладуть висновки КРУ і це ще не все: структурний профільний підрозділ СБУ теж додасть свої матеріали які опрацював по Т.В.Сосновській.

Відповісти

ще один небайдужий | 10 жовтня 2016 22:56:29

це звернення треба максимально поширити серед людей, небайдужих, думаю, набереться чимало. Інакше справа закінчиться повним грабежем, якщо все дійсно так, як ви розказуєте.

Відповісти

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Вересень 2019

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      
Серпень | Жовтень