Оголошено старт партнерської програми, спрямованої на адвокацію Порядку обліку музейних предметів в електронній формі

Автор: Управління музейної справи та культурних цінностей | 06 травня 2016 19:31 |



27 квітня 2016 року на базі Музею історії України у Другій Світовій війні відбувся підсумковий семінар по темі розробки та впровадження Порядку обліку музейних предметів в електронній формі.


У заході, що був організований за ініціативи Українського центру розвитку музейної справи та Українського центру культурних досліджень, взяли участь музейні працівники, представники Міністерства культури України, фахівці з інформаційних технологій, оцифрування та обробки даних про об’єкти культурної спадщини.
 
Порядок обліку музейних предметів в електронній формі (далі – Порядок) передбачений Положенням про Музейний фонд України й має на меті встановлення єдиних умов, вимог та правил організації електронного обліку музейних предметів, визначення стандартизованого формату метаданих та обміну даними про музейні предмети і колекції. Така концепція, що закріплювала орієнтацію на сучасні міжнародні стандарти метаданих та рекомендації Міжнародної ради музеїв (ІСОМ), була схвалена Міністерством культури України у 2014 році й лягла в основу подальшої роботи.
 
Проект Порядку розроблений Українським центром культурних досліджень Міністерства культури України спільно із Українським центром розвитку музейної справи.
 
Протягом 2014–2015 рр. концепція документу та окремі його елементи стали предметом фахових обговорень під час тематичних семінарів у Києві, Харкові, Одесі тощо.
 
У березні 2016 року проект документу був опублікований для відкритого громадського обговорення на офіційному Інтернет-сайті Міністерства культури України.
 
В межах зустрічі 27 квітня була презентована фінальна версія проекту Порядку. Також відбулося обговорення місця й ролі Порядку в системі чинних нормативних актів, що регламентують облік музейних предметів, дискусія щодо першочергових кроків на шляху впровадження документу та перспектив його застосування в роботі музеїв.

На конкретних практичних прикладах Владислав Піоро та Ольга Баркова продемонстрували переваги дотримання сучасних стандартів метаданих для опису музейних предметів, можливості ефективного використання даних не лише в контексті виконання облікових процедур, а й презентації інформації, її агрегації в масштабах країни, інтеграції з міжнародними банками даних про культурні об’єкти.
 
За підсумками семінару можна відзначити такі головні тези.
 
1. Запропонований Порядок не є взаємовиключною альтернативою діючим процедурам музейного обліку, а позиціонується як певна логічна надбудова над ними у питаннях створення та використання даних в електронній формі. Документ регламентуватиме виключно роботу з електронними даними в контексті реалізації облікових процедур, що визначені чинним законодавством (Положення про музейний фонд України та іншими нормативними актами).
 
2. Наразі, у межах певного початкового етапу електронний облік музейних предметів визначається не як обов’язкова вимога, а як можливість (зокрема, з огляду на недосконалу матеріально-технічну базу музейних інституцій, брак компетенції у сфері ІТ серед музейних працівників, відсутність належної інфраструктури тощо). Запропоновані у проекті Порядку стандарти метаданих будуть корисними для тих музеїв, які вже наважилися на впровадження інформаційних технологій в фондово-обліковій роботі або планують це зробити найближчим часом. Лише у разі такого свідомого вибору на музей поширюватимуться норми Порядку, забезпечуючи дотримання єдиної методологічної бази усіма учасниками процесу в межах країни.
 
3. Порядок розроблений з урахуванням сучасних міжнародних стандартів у сфері. Зокрема, з метою уніфікації логічних моделей облікових баз даних різного рівня, Порядок передбачає орієнтацію на онтологічний стандарт CIDOC CRM. Також документ визначає стандартизований формат обміну даними та містить опис XML-схеми для представлення відомостей про музейні предмети та супутньої облікової інформації. Структура XML-схеми побудована з урахуванням онтології CIDOC CRM та дотриманням принципу подієцентричності представлення відомостей про музейний предмет. Схема передбачає можливість фіксації атрибутів в контексті як історичних подій, так і облікових процедур, дозволяє документувати процес пізнання, уточнення та зміни відомостей про предмет. Також запропонована XML-схема є сумісною зі стандартом LIDO, що уможливлює експорт даних до міжнародних банків даних, зокрема, Європіани (www.europeana.eu).
 
4. Впровадження Порядку та єдиного стандарту метаданих для обміну інформацією формуватиме умови, за яких інституція не залежатиме від якогось одного конкретного програмного забезпечення і матиме можливість довільно обирати належний інструментарій відповідно до актуальних завдань, потреб та ситуації. Відповідно до парадигми, на якій ґрунтується Порядок, першочергове значення мають єдині підходи до формалізації даних, уніфікація опису предметної області, стандартизація метаданих. Програмний інструментарій має розглядатися як похідний і повинен бути реалізацією вказаних стандартів та підходів.
 
5. Державний реєстр музейних цінностей може ефективно працювати тільки в форматі агрегатора даних, що до нього надходитимуть в електронному вигляді та уніфікованому, стандартизованому форматі. Формування ж вихідних наборів даних у відповідній формі має здійснюватися на рівні інституцій безпосередньо відповідальних за збереження та використання (зокрема, наукове вивчення, інтерпретацію, презентацію) колекцій. Ефективність такої моделі засвідчена багаторічним досвідом в інших країнах (Великобританія, Нідерланди, Німеччина, Іспанія, Литва, Польща та ін.) та в межах формування міжнародних банків даних культурних об’єктів. Відтак, впровадження Порядку є необхідною передумовою реального створення та ефективного функціонування державного реєстру музейних цінностей
 
6. Уніфікація опису музейних предметів в масштабах країни вимагає розробки та широкого впровадження національних тезаурусів та авторитетних файлів. Окремим важливим завданням є синхронізація тезаурусів із міжнародними аналогами з метою ефективної інтеграції та презентації української культурної спадщини в міжнародних банках даних. Сьогодні ця робота розпочата на базі Українського центру культурних досліджень у співпраці із Українським центром розвитку музейної справи, зокрема, сформовані базові версії електронних ієрархічних тезаурусів «Матеріал», «Техніка». Однак, уніфікація термінологічної бази, розвиток національних тезаурусів та їх узгодження із зарубіжними аналогами це складний процес, що має тривати на постійній основі із залученням широкого кола фахівців різних спеціальностей.
 
7. Одним з головних ризиків для ефективного впровадження Порядку є брак компетенцій в професійному середовищі у сфері формалізації даних, використання інформаційних технологій та електронного музейного обліку. Зокрема, в жодному профільному виші чи центрі підвищення кваліфікації для музейних працівників не має відповідних спеціалізованих курсів, не викладаються стандарти метаданих, історія розвитку яких нараховує вже не одне десятиліття (у тому числі під егідою ІСОМ). Навіть недосконала матеріально-технічна база та обмежені фінансові ресурси не стали для багатьох українських музеїв перепоною у їхньому прагненні впровадження інформаційних технологій. Однак, такі спроби можуть бути недостатньо ефективними чи взагалі нераціональними за умов відсутності належних компетенцій та методологічної бази. Тому одним з першочергових завдань в межах впровадження Порядку є організація масштабної тематичної тренінгової програми для музейних працівників.
 
Також, в межах семінару 27 квітня 2016 р. Український центр розвитку музейної справи оголосив про старт партнерської програми, спрямованої на сприяння впровадженню Порядку, адвокацію стандартизації електронного обліку музейних предметів, реалізацію пілотних проектів з розробки відповідного інструментарію, тезаурусів, авторитетних файлів тощо.

Зокрема, передбачається, що УЦРМС спільно із учасником (учасниками) зазначеної партнерської програми працюватиме над розробкою та тестуванням алгоритмів трансформації наявних в музеї (музеях) наборів електронних даних відповідно до запропонованої Порядком XML-схеми.

Заявки на участь в партнерській програмі УЦРМС приймаються до 20 травня 2016 р.

У заявці необхідно вказати наступні дані:

  • Найменування музею
  • Відповідальна особа та її контакти
  • Інформація про інструментарій, що використовується для електронного обліку/оцифрування колекцій: назва та версія програмного забезпечення, назва та версія СУБД тощо (додаткова інформація, зокрема, щодо реалізованої структури даних, підтримки форматів експорту буде уточнена в робочому порядку).
  • Кількість предметів в електронній базі даних
  • Перелік тезаурусів, які використовуються для опису музейних предметів.


    Заявка має бути подана за підписом керівника закладу у паперовій чи електронній формі на адресу: mail@prostir.museum

    Детальнішу інформацію про партнерську програму шукайте на Музейному порталі України (www.prostir.museum) або за телефоном +38067 408 25 92.Проект Порядку обліку музейних предметів в електонній формі можна переглянути тут.














Теги

Схожі публікації

Коментарі (0)

 

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Вересень 2019

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      
Серпень | Жовтень