Міністерство культури перешкоджає роботі Музейної ради

Автор: Владислав Піоро | 15 лютого 2016 14:03 |

Вимушений публічно заявити про перешкоджання керівництвом Міністерства культури України у проведенні заздалегідь запланованого чергового засідання Музейної ради при Міністерстві культури України.


Для теперішнього керівництва Міністерства культури давно стало нормою ігнорування рішень та рекомендацій Музейної ради.

Однак пряма заборона керівництва Міністерства культури на проведення у заздалегідь визначений термін планових зборів ради – відмова в організаційному забезпеченні та наданні приміщення для засідання – трохи занадто, на мій погляд.

Можу припустити, що зібрання, призначене на 18 лютого 2016 р., є не дуже бажаним для п. В’ячеслава Кириленка на тлі урядової кризи в Україні – раптом постануть якісь нові незручні рекомендації та заяви. І, можливо, комусь спало на думку, що замість того аби знову виправдовуватися, посилаючись на недостатній «патріотизм» авторів «неконструктивної критики», простіше, у кращих традиціях совка, просто заборонити зібрання?

Однак, це є прямим порушення Положення про Музейну раду, що затверджено наказом Міністра культури України та тиском на роботу фахового дорадчого органу.

Перенести засідання, заздалегідь призначене колегіальним рішенням Музейної ради, можуть тільки самі члени.

Озвучену від імені п. В. Кириленка начальником відділу організаційного забезпечення роботи міністра наполегливу «пропозицію» перенести дату зборів на невизначений термін не підтримав ЖОДЕН член ради. Навпаки, в процесі обговорення були висловлені думки про недоцільність зміни дати робочого засідання.

Така непоступливість членів ради очевидно пояснюється попереднім негативним досвідом, коли рада подовгу не могла зібратися, а тим часом важливі документи візувалися міністром без належного обговорення з представниками професійної спільноти. Саме як реакція на це і постало колегіальне рішення про визначення наперед чітких термінів зборів.

Відтак я, як голова Музейної ради – людина на яку покладено функції КООРДИНАЦІЇ роботи ради, – не маю підстав для одноосібного, без рішення членів ради скасування чи перенесення засідання.

З іншого боку дії керівництва Міністерства культури України унеможливлюють виконання моїх функцій та вкотре ставлять під сумнів можливість ефективної комунікації між професійною спільнотою та органом виконавчої влади.

Хочеться запитати п. Арсенія Яценюка, це такі нові стандарти відкритості та прозорості роботи уряду втілює Ваш соратник і колега п. В’ячеслав Кириленко?

Владислав Піоро
ГО «Український центр розвитку музейної справи»


P.S.
Упереджуючи, можливо, чиїсь запитання, хочу підкреслити, що перш ніж вийти із заявою в публічний простір я майже тиждень намагався вирішити це питання безпосередньо із керівництвом Міністерства культури. Безнадійно.


Схожі публікації

Коментарі (9)

 

Музейник | 15 лютого 2016 15:41:20

Коли закінчиться цей "совок"? Колеги, давайте щось робити.Оголошуйте акцію по питанню відставки Кириленка. Досить вже сидіти мовчки.Давайте оберемо координатора акції. Шановані музейники! Робіть що-небудь. Це чудо-горе-керівник скоро зовсім розпустить громадські організації. Назначайте день, і будемо страйкувати. Слава Україні!

Відповісти

Дмитро | 15 лютого 2016 15:57:29

Музейнику, так уже був пікет і страйк. Ви на ньому були?

Відповісти

Олексій Комар | 15 лютого 2016 16:28:04

А може це спроба відтягнути до призначення нового міністра? Тоді навіть сенс є - для чого ж вислуховавати тим, хто все одно проблеблеми вирішувати не збрається!

Відповісти

Дмитро | 15 лютого 2016 17:10:47

Олексію, Ви вірите в те, що пишете? Ви справді думаєте, що Кириленко і Ко готові пакувати речі?...

Відповісти

Олександр | 15 лютого 2016 17:43:51

Їх винесуть тільки разом з кріслом з міністерства. Потрібно їм лише допомогти це зробити.

Відповісти

Юрко Славич - терор в Національному музеї історії України... | 15 лютого 2016 21:40:27

Пане Владиславе Піоро! Скажіть будь ласка, “Озвучену від імені п. В. Кириленка начальником відділу організаційного забезпечення роботи міністра наполегливу «пропозицію» перенести дату зборів на невизначений термін не підтримав ЖОДЕН член ради.” – написали Ви. Серед цих ЖОДЕН була і Т.В.Сосновська, ген. директор Національного музею історії України, палка прихильниця В.А.Кириленка? Бо, як знають музейники Національного музею історії України, вона була страшенно не задовільнена тим, що Ви зайняли посаду голови Музейної ради яку стовідсотково обіцяв їй І.Д.Ліховий з В.А.Кириленком. Вас, шановний пане Владиславе, Т.В.Сосновська паплюжить і говорить, що Вам не Музейною Радою треба керувати, а в сільраді треба бути нічним сторожом і то якщо Вам цю сільську раду довірять охороняти. Як Ви вважаєте, набереться голосів в Музейній Раді, щоб вивести Т.В.Сосновську з її складу? Тетяна Сосновська говорила в Національному музеї історії України, що треба замінити весь музейний директорський корпус в Україні на таких фахівців як вона, які розуміються на музейній справі і мислять як вона по-європейські, а не як Ви по-совєтському, а в Музейній Раді залишити 3-4 особи із тих, що зараз там є, а інших замінити на нових людей. І, ще, як Ви, шановний пане Владиславе, ставитесь до терору і війні який розв’язала Т.В.Сосновська проти працівників Національного музею історії України в якому вже є загиблі фахівці музейної справи і члени їх родин від її рук і дій?

Відповісти

Влад Піоро | 18 лютого 2016 08:25:57

Щодо відповіді на перше Ваше питання. Згідно із рішенням ради інстурментом для заочного обговорення є закртиа група в одній з соціальних мереж. Інтерфейс цієї мережі дозволяє бачити, хто переглядав пост, відтак можна робити висновки про кількість залучених до обговорення членів (хай навіть в форматі "прийняв до відома"). Ті, хто мають бажання – можуть висловлювати свою точку зору, пропозиції, зауваження тощо через коментарі. Питання про дату зборів та доцільність її перенесення обговорювалися саме в такий спосіб. Судячи з кількості учаснкиів/переглядів – "кворум" був. Жодного голосу за перенесення дати висловлено не було. Всі висловлені коментарі вказували на недоцільність перенесення дати.
Щодо іншого, з Вашого дозволу, не коментуватиму. Зазначу тільки, що на моє глибоке переконання, будь які конфлікти в музеї шкодять не лише інституції, а й галузі в цілому. Мінімізувати їх можна лише через впровадження та дотримання прозорих процедур та стандартів роботи. Зокорема, конкурсної процедури відбору керівників інституцій.

Відповісти

Юрко Славич - для Владислава Піоро | 20 лютого 2016 22:22:17

Шановний пане Владиславе Піоро! Щоб не бути голословним, даю Вам стислий виклад того, що зараз, за останній тиждень, відбулося в Національному музеї історії України під керівництвом горе-гендиректора Сосновській Т.В. Цей матеріал був розміщений на сайті "Патріоти НМІУ" тому все це згідно діючого в Україні законодавства все офіційне! Хроніка подій останнього тижня в Національному музеї історії України. 15.02.2016 р. профспілковий комітет первинної профспілкової організації НМІУ подав до Міністерства культури України вимогу про розірвання трудового договору з Сосновською Тетяною Вікторівною, що містить ґрунтовний аналіз її діяльності з юридичної точки зору. І побіг вчений секретар Оногда О. з листками незрозумілого документу, спрямованого, з її точки зору, на підтримку «честі і достоїнства» п. Сосновської. Зі словами: «Люди під Крутами помирали, а ви не хочете поставити підпис на захист директора?» вимагали відмітитись і ввійти в історію. В стані неймовірної ейфорії навіть «не помітила», що просить поставити підпис тих, кого принижувала і травила сама Сосновська, якщо не зранку, то «намедні». Саме, що смішно, знайти людей в музеї, які б це щиро, не під примусом зробили б це - практично неможливо. Звичайно, крім самих убогих – тих, хто вважає приниження нормою життя. В багатьох відділах ввічливо відмовили, в деяких відверто послали. І побіг нещасний вчений секретар далі …. по інших музеях, наукових установах (чомусь на вокзал не зайшла! Там реальна купа людей!!!) Виявилось, що незрозумілий документ – це Лист до Президента, який починається дивним чином: «В зв’язку з тим, що в соціальних мережах Фейсбука з’являється дуже багато негативної інформації про директора …..» Тоді чому до Президента, логічно було б звернутись до Марка Цукерберга – це ж він таке «недогледів»? Хто вам п. Сосновська пише такі примітивні тексти рівня випускника середньої школи? Хто аж так накреативів? 17.02.2016 р. до Міністерства культури надійшли «Пропозиції про відміну заходів, пов’язаних з вивільненням працівників НМІУ» - простою мовою про відкликання введення нового штатного розкладу, який так активно впроваджує адміністрація музею з січня цього року. На комісії з регулювання конфліктної ситуації у зв’язку з введенням нового штатного розпису, яку сама п. Сосновська і призначила і, як завжди, очолила, посади, які вона пропонує тим, хто не підписав попередження або тим, хто хоче за своєю кваліфікацією іншу посаду, після пропозиції тут же пропонуються іншим співробітникам, яких п. Сосновська тут же і викликає. Для того щоб не дати їх тим, хто цього заслуговує. О така ситуйовіна у музеї. 19. 02.2016р. у Верховній Раді був зачитаний запит від народних депутатів партії О.Ляшка та «Батьківщини» до Прем’єр-Міністра, Віце-Прем’єра, Міністра соціальної політики, Міністра культури про вимогу про розірвання контракту з генеральним директором Національного музею історії України Сосновською Т.В. В музеї серед адміністрації та її приспішників розпочалася справжня паніка. Почався активний тиск на членів Первинної профспілкової організації, де головою обраний В.Каштанов. На членів тиснуть, щоб вийшли із «вражеської» профспілки, погрожуючи звільненнями, обіцяючи премії і інші блага. Але саме головне, що «не брезгує» робити такі пропозиції і сама Сосновська. При чому привселюдно, зустрівши людину на сходах в музеї і в туалеті, навіть, не розуміючи, що це кримінальний злочин. Тих, хто вийшов та тих, хто взагалі умудрився нікуди не вступити, примушують вступити до ручної профспілки «від Сосновської» «Новий час». Тобто в прямому сенсі наглий і відкритий тиск на слабких і безпомічних. Ті, хто при Сосновській зробив «блискучу кар’єру», зразу став керівниками – ті добровільно роблять все те, що пані сказала – бігають за підписами за підтримку чудодійного керівника, які, до речі, не гребує розповсюджувати сама Богиня. Викликає до себе в кабінет людей, дає підписати папірець і … «молодець, гарна дівчинка, буде тобі манна небесна, радуйся». Просто оскаженіли, не гребують ніякими засобами, навіть якщо вони і протизаконні. Голова Первинної профспілкової організації Каштанов В., який до речі відновлений по суду на посаді і поновлений як голова профспілки, направив до директора подання про те, що комітету стало відомо, що співробітників змушують вступати до іншої профспілки «Новий час» за премії. Це є порушенням ст. 170 Кримінального кодексу України про перешкоджання діяльності профспілки. До члена профспілки прибиральниці похилого віку жінки Ю.Шумейко приїхала сама пані Сосновська з ще одним командиром-господарником Г.Рябцун і вимагала звільнитися, написав заяву. Зараз, як ніколи, з усіх бридких місць повилізала вся мерзота, бридота, яка за 30 срібляників готова продати друзів, колег, свою гідність, до речі, якої у них ніколи і не було. Ніж в спину людям, які небайдужі до розвитку музею, до його діяльності, науки, збереження колекцій, до його національного рівня, які вважають, що саме цей музей повинен бути першим в музейній справі України з таким унікальним зібранням. А наостанок хотілось би зауважити. Чого хотіла добитися п. Сосновська, впроваджуючи нову структуру і штатний розпис, за яким особисто нею знищено більш ніж 50 процентів наукового персоналу, що згідно 19 ч. 1 ст. Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 26.11.2015р. № 848-УІІІ (набрав чинності 16.01.2016р.), відповідно до якого «науковим підрозділом визнається структурний підрозділ, основним завданням якого є провадження наукової, науково-технічної або науково-організаційної діяльності, у штаті якого посади наукових працівників становлять не менш як 50 відсотків». А за цим штатним розписом Національний музей історії України не має право проводити науково-дослідну роботу і називатися науковою установою. Це – сьогодні. А що завтра? А на завтра – втрата статусу «Національний». Цей статус музей отримав одним з самих перших - у 1991р. З чим і вітаємо «геніального» директора поки ще Національного музею історії України.

Відповісти

Гліб - Т.В.Сосновська - небезпечний керівник для музейної спільноти України! | 28 лютого 2016 00:48:33

Те, що методи керівництва Т.В.Сосновською Національним музеєм історії України хибні і злочинні по відношенню до музейної справи і носіїв цієї справи – фахівців! - в цій чудовій установі красномовно свідчить той факт, що фінансові структури (такі наприклад як бухгалтерія Музею) вступили до первинної профспілкової організації НМІУ очолюваній В.В.Каштановим і яка бере свій початок ще з часів коли був заснований Музей історичних коштовностей України – філія Головного історичного музею країни! Ручна профспілка “від Сосновської” «Новий час» програє фаховим музейникам України по всім фронтам як і їх патронеса яка фінансово стимулює вступ до неї з бюджетних коштів Музею нариваючись вже мабуть на своє четверте кримінальне впровадження. Опір який чинять невігласу і особі у якій не все з глуздом - Т.В.Сосновській! – фахові працівники НМІУ і МІКУ з кожним днем тільки нарастає! Не поміти цього, в Міністерстві культури України, можуть тільки чиновники, які ніколи не були разом зі своїм народом під час Революції Гідності і які мабуть являються прибічниками збіглого Віктора Януковича! Вже всі працівники НМІУ відмітили для себе, що не треба мати справу з Тетяною Вікторівною Сосновською, генеральним директором Музею, бо у неї не тільки важка карма але і політичне захворювання яке вона перейняла у свій час від В.А.Ющенка. Я маю на увазі, вранці вона приймає рішення по одному з питань одне, днем вона його коригує на зовсім інше, а ввечері вона взагалі вже не розуміє, що казала вранці і як змінилось це рішення днем на щось протилежне! Тобто, перед музейниками Національного музею історії України постає яскраво виражена форма шизофренії у Т.В.Сосновській… Її агресивна розправа над Майданівцями НМІУ які відстояли Революцію Гідності в Києві це не тільки злочин проти цих людей, а справжній злочин проти України і Українського народу який зробила колишній комсомольській функціонер ВЛКСМ і ЛКСМУ, член КПРС і КПУ Сосновська Тетяна Вікторівна. І за цей ганебний і провокаційний вчинок їй не буде прощення в музейній спільноті України і у патріотів Української держави ніколи! Те, що зараз, працівники Національного музею історії України повертаються на роботу за рішеннями суду - це цвях у домовину музейного проекту яка носить ім’я “Тетяна Сосновська”. Її закономірний провал для фахових музейників України на European Museum of the Year Award, EMYA в 2015 р. заслуговує на об’єктивну оцінку того який же невіглас і можливо провокатор дістав із нафталіну радянських часів і дав життя неадекватній і дутої від приписаних їй успіхів Т.В.Сосновській у Національному музеї історії України. Брехня, яка йде від лжеправнучки Павла Тичини – Тетяни Сосновській (вона є праправнучатою племінницею поета але багато часу у ЗМІ казала зовсім інше і цьому є море підтверджень у пресі) – отруює вже все навкруг себе і не дає вільно дихати фахівцям музейної справи в НМІУ і МІКУ. Мені, Т.В.Сосновська, в музейній справі України нагадує знаменитий борщівни́к Сосно́вського (свого одіозного тезку) (Heracleum sosnowskyi Manden.) — багаторічну рослину родини зонтичних (Apiaceae), поширену на Кавказі й у Росії. Інтродукований в Україну, трапляється майже по всій території — на луках, по берегах річок, біля доріг. Борщівник Сосновського — чужа для України рослина, походить із Кавказу, де місцеві жителі використовували для овочевих супів та борщів молоде листя до появи квітконоса, звідки його назва. Містить фотоактивні сполуки, небезпечні для шкіри людини при сонячному опроміненні. В молодому листі ці речовини можуть розкладатися при термічній обробці. Зростає до 3—5 метрів висоти, товщина стебла — до 10 сантиметрів. Основними місцями його поширення є потічки, береги річок, узбіччя доріг, деградовані пасовища і покинуті поля. Насіння борщівника Сосновського дозріває навіть тоді, коли стовбур рослини зрізано. Сухі стебла переносять зимові хуртовини та стоять на полі й на другий рік — лише пожежі в полі та буревії нищать сухі стебла. За часів СРСР керівництво країни запровадило вирощування борщівника Сосновського як ще однієї силосної культури, ігноруючи наукові перестороги. Силос із борщівника виявився звичайним, але корови, поїдаючи його, давали молоко з гірким присмаком, яке було непридатним для споживання як людьми, так і тваринами. Тому запроваджену культуру покинули напризволяще. Це згодом стало тихою катастрофою в місцях вирощування через визрівання значної кількості насіння борщівника і значного його розповсюдження. На побутовому рівні в країнах Прибалтики та в Білорусі рослину називають «Помста Сталіна», оскільки є інформація, що саме особисто «вождь народів» у 50-х роках наказав масово засіювати борщівником пасовища в Польщі та Прибалтиці, незважаючи на застереження вчених-аграріїв. Прозорий водянистий сік рослини багатий на фотоактивні сполуки, що під дією ультрафіолетового (зокрема сонячного) випромінювання надають йому токсичних властивостей. Навіть одноразове торкання до борщівника призводить до опіків 1-3 ступенів. Опіки, особливо у перші кілька діб, схожі на термічні. Для них характерна гіперемія (почервоніння), водянисті пухирі. Опіки з'являються на вражених ділянках тіла не одразу після контакту, а через 1—2 дні, розвиваючись поступово під впливом сонячного ультрафіолету. Місця уражень важко гояться, загострюються прояви інших шкірних захворювань. • Не торкайтесь до оманливо м'якого листя борщівника Сосновського оголеними руками! • Не дозволяйте дітям зривати листя борщівника чи бавитись ним улітку • Попереджайте про небезпечну рослину своїх і чужих дітей, а також несвідомих дорослих • Не використовуйте листя борщівника як серветки, ніколи не витирайте ним руки чи ноги • Працюйте з рослиною тільки в щільному одязі, в окулярах та в гумових рукавичках. Оскільки борщівник є небезпечним видом, необхідно регулярно вживати заходів для запобігання його поширенню: систематичне скошування, перерізання товстих коренів на глибині 10-15 сантиметрів, що забезпечує знищення рослини, випас худоби (молоді листки поїдають вівці та корови). Ставлення до борщівника Сосновського має бути як до карантинної рослини. Небезпеку добре знають науковці деяких природних заповідників та охоронних зон. Аби перешкодити розповсюдженню рослини на теренах заповідників, науковці радять косити борщівник (і насправді косять) уздовж берегів річок та на узбіччях доріг на відстані трьох — п'яти кілометрів від природних заповідників. З небезпечною рослиною боротися на власних угіддях досить легко. Оскільки розмножується борщівник тільки за допомогою насіння, слід не допускати появи квітконосів. Пам'ятайте, що навіть на скошеній рослині насіння має здатність дозрівати. Борщівник на обійсті викопують (тільки в щільному одязі і в гумових рукавичках). Викопування товстих коренів добре допомагає в знешкодженні рослин на городі. Яка іронія долі, борщівник Сосновського і ген. директор Національного музею історії України Тетяна Вікторівна Сосновська! А по суті значення одне: борщівник Сосновського - небезпечна рослина, а ген. директор Т.В.Сосновська – небезпечний керівник для музейної спільноти України!

Відповісти

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Вересень 2019

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      
Серпень | Жовтень