Звернення Альянсу культури до Президента України

10 лютого 2016 07:37 |



Альянс культури звертається до Президента України Петра Порошенка з проханням підписати Закон України, що передбачає, зокрема, впровадження конкурсного відбору керівників культурних інституцій.


Президенту України
П.О.Порошенку


Вельмишановний Петре Олексійовичу!


Звертаємось до Вас з проханням підписати ЗАКОН УКРАЇНИ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури», прийнятий Верховною Радою України 28 січня 2016 року.

Безумовним позитивом цього законодавчого акту є те, що він створює засади для обов‘язкового проведення конкурсних процедур для обрання керівників закладів культури. Це конче потрібно в сьогоднішній ситуації, коли проблема з призначенням керівників інституцій культури досягла критичної точки і вкрай негативно позначається на діяльності багатьох закладів, у тому числі Національних.

Необхідність проведення відкритих конкурсів з метою обрання найкращої фахової кандидатури на посаду очільника закладу культури, не викликає сумнівів. Тим більш, що прописана у законі чітка та прозора процедура формування та роботи конкурсної комісії є запорукою довіри до її вибору.

Ще однією відчутною перевагою запропонованого Законом підходу є те, що вибір керівника відбувається, у тому числі, на підставі запропонованої ним концепції діяльності закладу. Тим самим закладається підґрунтя для реальної автономії інституції та підтримки інституціональної децентралізації в царині культури. Наслідком має стати підвищення якості та конкурентоспроможності культурного продукту, стимулювання прагнення до інновацій, природне очищення середовища від непрофесіоналів.

Неоднозначним є сприйняття окремими представниками культурного середовища тих положень Закону, які стосуються формування кадрового складу художнього та артистичного персоналу державних та комунальних закладів культури на конкурсній основі. Проте вважаємо, що така ситуація є результатом багаторічного перебування у патерналістичній парадигмі, відхід від якої гарантує конкурентний принцип формування творчого колективу, де головним має бути рівень професіоналізму працівника.


З повагою,

Альянс Культури
(Платформа Культура-2025, Культура Реанімаційний пакет реформ, Конгрес активістів культури)


ЗАКОН УКРАЇНИ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури»

Схожі публікації

Коментарі (2)

 

Андрій Бондаренко | 11 лютого 2016 02:31:59

В документі забули дописати, що 2669-д суттєво погіршує умови праці творчих працівників і дискрімінує їх у праві працювати за безстроковим договором. Більше того, вказане звуження прав і дискрімінація творчого працівника суперечить Кодексу законів про працю (ст. 1, 9), Конституції України (ст.. 43, згідно з тлумаченням Конституційного суду України від 09.07.1998 № 12-рп/98), ратифікованій Україною Конвенції Міжнародної організації праці N 158, Конвенції МОП 1982 року № 158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця, Рекомендації МОП № 166 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця, Директиві Ради 1999/70/ЄС від 28 червня 1999 року, Директиві Ради 1991/383/ЄЕС від 25 червня 1991 року. Тому перш ніж підписувати такий Закон, слід усунути з нього ті положення, які суперечать Конституції та Конвенції МОП.

Відповісти

Петро - примари Кириленка і Сосновської в музеях України... | 13 лютого 2016 18:17:03

До звернення Альянсу культури до Президента України вирішив додати статтю з журналу "Музеї України" опубліковану 13.02.1016 р. музейником В.Логвіновим і журналістом І. Корсун. Тому, що вважаю, що вона дуже актуальна для сьогодення і особливо до звернення до Президента України. Отже: ФЕЙКОВИЙ МІНІСТР. Поведінка існуючого на даний момент міністра культури В’ячеслава Кириленка нагадує мені відомий анекдот: Коханець приходить, за відсутності чоловіка, в гості до коханки. Несподівана поява чоловіка застає перелюбців зненацька. Невдаха-коханець ховається під ліжко і там лежить, причаївшись. Раптом під ліжко зазирає тихенько маленький хлопчик і єхидно запитує: «Сьо, не дихаєс? А як дихав, як дихав!». Очевидно, віце-премєр міністр, він же міністр культури вважає, що, прикинувшись сухою гіллячкою, він перечекає бурю, його не помітять і залишать сидіти у затишному міністерському кріслі, де він вже звик безтурботно існувати. Але після недавнього мушкетерського лозунгу Прем’єр-міністра «Один за всіх – і всі – за одного!», після якого, кажуть,замироточив камінь на могилі Д’Артаньяна, а очевидці подейкують, що на цвинтарі Пер-Лашез по ночах чути дикий регіт – регочуть привиди батька та сина Дюма.Очікувалось, що «віце-мушкетер культури» витягне якусь шпагу та активізується – нічого подібного! Пан Кириленко досі не втрачає захисний болотяний колір діючого Уряду та не вилазить з окопу. Якщо це порівняти з бурхливим початком його діяльності – коли він лікував свиней від чуми, тушив діжки з нафтою на БРСМ, майже кожен день вчиняв подвиги та геройства, зараз – глухий мовчок. Натомість ініціативу перехопив його шеф – Прем’єр-міністр – він активно бореться зі снігом, корупцією – одним словом, алягеро ком алягеро! Коли 2 грудня 2014 року пана Кириленка було призначено одночасно Віце-прем’єр-міністром та Міністром культури, очікувалось: от зараз Славко утне! Герой трьох Майданів! Міністра культури з такими повноваженнями ще в історії не було (якщо не брти до уваги В.А. Ющенка, який,переважно, виконував цю роботу на посаді Президента). Але новоспечений міністр зосередив свою увагу на якихось дивних напрямках: він знімав зі стін Міністерства портрети попередників, лікував свиней, гасив нафту (про що ми вже вище повідомляли). А про концепцію, напрямки, прориви – анічичирк! Але ж пункт 2.3 Коаліційної угоди свідчить, що має відбутися «законодавче оформлення “Стратегії культурної політики України”, дія якої буде спрямована на встановлення міжсекторальної взаємодії в гуманітарній та економічній сферах. Узгодження Стратегії культурної політики України з іншими стратегіями та програмними документами загальнонаціонального рівня». І це оформлення мало чіткі терміни, які Мінкультом були сміливо порушені, натомість… Натомість безконцептуальний міністр призначав таких самих безконцептуальних директорів культурних закладів, в більшості випадків – абсолютних невігласів. Очевидно, вирішивши, що вже всі потрібні люди розсаджені по місцях, аж з квітня 2015 року виходить постанова, що «Призначення керівників усіх закладів культури, що належать до сфери управління Мінкультури, здійснюється виключно на конкурсній основі»! А що робити з тими горе-керівниками, що їх вже встиг попризначати міністр? Дати донищити Сосновській Історичний музей, а о. Бойку, відповідно, Пирогів, а потім на руїнах призначити конкурс? Є ще один вихід – називається творення «паблікрілейшн»PR (PublicRelations, піар)PR, або зв’язки з громадськістю. Так, як розуміють це очільники мінкульту, це – підміна реальної роботи відвертою брехнею в ЗМІ. Серед журналістів добре відоме хамство очільника Мінкульту. Один з небагатьох журналістів, який має карт-бланш у міністерстві – ведучий передачі «Мінкульт» – він же – В’ячеслав Анатолійович Кириленко, міністр. Він сам придумує теми, задає зручні запитання – коротше кажучи, чергова профанація. Так, у телевізійному «Мінкульті» все добре. А от у справжньому – проблемки. Зі слів фахівців, такого слабкого складу Міністерства не було за всі роки незалежності. Крім міністра, чого вартий перший заступник – бувший компартійний функціонер Ліховий?! В міністерстві взагалі хтось чув про люстрацію, декомунізацію? Про фаховість інших заступників – всіляких зубків та інших ми не будемо говорити. Коротко – їх рівень не відповідає рівню посади, яку вони обіймають. От і виходять зі стін міністерства якісь недолугі «Програми…» «…надцять кроків…». Хоча вже давно зрозуміло – всій команді час робити кроки на вихід. Про піар ставлеників міністра – ситуація взагалі анекдотична. Щоб ілюструвати інтерв’ю про досягнення теремківського отця Бойка, за сумісництвом пирогівського директора музею, за сумісництвом викладача Аграрної академії, етс, етс – беруться фото з архіву(?!!), де зображено Музей, що знаходиться ще без омофори попа-директора. А що ж – якщо ілюструвати його діяльність – буде розруха, бур’яни… А слова бувший депутат Верховної ради красиві говорить: проведені виставки, відремонтовані будівлі… Тут принагідно згадується ще один анекдот: – Докторе, у мене дві великі вади! - Які? - Перша – я страшенно сексуальний! Можу кохатись десять разів поспіль. - А друга? - Я – страшенний брехун! Які виставки, батюшка? Хоч хтось про них чув? А хоч в одній з відреставрованих будівель відкрито інтер’єр? – Ні? Так по чем опіум для народа? А назва ж статті яка! «Найбільший в Європі? Найкращий!» – Ну, це вже вопше! Навіть у пригладженому та відредагованому тексті відчувається невігластво випадкової людини, яка без програми розвитку прийшла, без неї і піде з музею. Піде, залишивши руїну. Весь рік Бойко зі своїми поплічниками грабували нещасний пирогівський музей та, подібно «начальнику подотдєла» Шарікову, нещадно боролись із колективом. «Професіоналізм» бойківських помічників під стать «батюшкиному». Його перший заступник по фінансам, Науменко, що прийшов на цю посаду з високої посади очільника ЖЕКудосі, напевно, вважає, що Дебет і Кредит – імена героїв американських мультиків. Начальником відділу кадрів директор-батюшка призначив особу, що має судимість за хабар в особливо крупних розмірах та численні грубі порушення саме на посаді кадровика (випадковість? – не думаю!). Саме ця особа, В.П. Боженко, фальсифікує та фабрикує документи на переслідування та звільнення одних працівників (яких Бойко не любить), та незаконні призначення – для інших, любимих. А після відвертого пограбування музею за допомогою фестивалю «Країна мрій» (на язик проситься «Країна дурнів»), стає просто цікаво: чи сумісні крадійство та проповідництво? І куди веде своїх овечок цей автокефальний пастир о. Бойко? – Навряд чи до Бога! Ви будете здивовані чи ні, але подібне відбувається всюди, (чи майже всюди), де міністр встиг наробити кадрових призначень. Мінкульт рулить! А дірки на ср@ці – піаром закриємо! Один за всіх – і всі – за одного! Груповуха, коротше кажучи… Є ще одне значення Піару – (PersonalRecord) — особистий рекорд. Так от, у невігластві та неправдивості нинішній Мінкульт з його очільником справді йде на рекорд. Хай хтось уважно почитає Рішення уряду №57 від 1 лютого 2016 року, розділ 9 «Нова культурна платформа». Як на мене, так це протокол благих намірів, а не напрацювання міністра, який вже працює більше року на посаді, а перед цим – у парламентському комітети з культури і духовності! У законодавстві про музеї, нематеріальну культурну спадщину та іншому – законопроекти поки що - готуються(?!) – Цікаво, чи встигнуть… Я раніше вважав, що «фейковий» – це жартівливий. Але виявилось – «несправжній». Кулуарне призначення міністра, квоти, потоки – за цим всім нікому нема діла до бідної сироти – культури. Може, давайте звільнимо її від міністерства? А раптом, їй самій буде легше? Бо якось некомфортно, коли нашу з вами українську культуру у світі будуть, не дай, Боже, пов’язувати із фейковим очільником однойменного міністерства. Ми не повинні звикати, коли після жертв нашого народу на Майдані та на східному фронті, який назвали АТО, групка політиків кулуарно нав’язує давно скомпрометованого чинушу, а той робить те єдине, що вміє – схеми грошовихпотоків. Це, помножене на непрофесіоналізм, нахабство, корупційні скандали, відвертий плагіат та протекціонізм, пов’язаний з дружиною високопосадовця… Десятої частини з цього досить, щоб у цивілізованій країні чиновник подав у відставку. А уряд же декларує прихильність західним цінностям?! А як же дорогий «Мерседес» міністра в той час, коли галузь страшенно бідує? Ні, пане міністр, брехня в даний час має вельми гидкий присмак. Доведеться відповісти. За зруйновану галузь, за розтоптані надії. Готуйтесь відповісти перед українським народом. В. Логвінов, І. Корсун. Веб-посилання на статтю: http://museum-ukraine.org.ua/?p=6557

Відповісти

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Липень 2019

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    
Червень | Серпень