Колекціонер Василь Гурдін: "Ресторани та кафе знищують унікальні зразки українських старожитностей"

Автор: Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному | 26 січня 2016 13:00 |



У щоденні надшвидкісних технічних інновацій завжди залишиться місце для споконвічно українського – того, що плекає пам’ять національного коріння, традицій, родини. Вже понад 15 років «на культурному покуті» подружжя харків’ян Василя та Ніни Гурдіних – колекція унікальної української кераміки та вишивки.


Василь Тимофійович за освітою юрист, однак ніколи не був байдужим до народного мистецтва. З 1970-х років захопився збиральництвом глиняних виробів, згодом цей потяг переріс у серйозне хобі – колекціонування. Першим експонатом, пригадує, стала декоративна фляга, що приглянулася подружжю Гурдіних у тодішньому Художньому салоні в Харкові. «Формувати домашню колекцію кераміки твердо вирішили після відвідин Опішного – найвідомішого гончарного осередку в Україні. Тут ми побували в музеї гончарства і були вражені багатством та розмаїттям колекції, – розповідає Василь Тимофійович. – Найбільше нам приглянулися декоративні скульптури тварин – лева, бика, барана, оленя, коня, тож запитали, де можна придбати такі вироби. Саме тоді, 15 років назад, відбулося наше знайомство з автором цих дивовижних творів – Василем Онуфрійовичем Омеляненком, славетним опішненським гончарем, лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка».


Перша зустріч залишилася добре пам’ятною для родини Гурдіних: «Ми приїхали до нього додому – маленька хата, маленький на зріст Василь Онуфрійович – великий майстер. Полиці його домашньої майстерні саме були заповнені нещодавно створеними виробами й уже готовими, після випалу в спеціальній печі. Майстер із приємністю розповів про них, показав роботу на гончарному крузі. Багато розповідав і показував, показував… Душевна людина!»

Так розпочалася вся колекція кераміки Василя Тимофійовича й дружба з видатним маестро. «Перші роботи Василя Омеляненка, що з’явилися в нас, – скульптура баранчика і великого полив’яного лева. Потім я знайшов роботи з автографом гончаря на антикварному ринку в Харкові. Вирішив збирати тільки вироби Василя Онуфрійовича. Зараз у моїй колекції – 62 твори майстра».


Зібрання Василя Гурдіна справді виняткове. Його прикрашають роботи Василя Омеляненка, свого часу виготовлені в єдиному екземплярі. Такими, наприклад, є декоративні скульптури «Лелека», «Собачка» «Їжачок», унікальні куманці з ліпленою композицією в центральному отворі форми. Ці твори – надзвичайна рідкість у творчому доробку Василя Омеляненка. Серед експонатів – «візитівок» авторського стилю гончаря – традиційні для Опішного твори: декоративна зооморфна скульптура, сюжетні скульптурні композиції «Козак і бариня», свічники, іграшки-свистунці. Таке надбання – неабиякий привід Василеві Тимофійовичу пишатися найбільшою в Україні приватною колекцією робіт Василя Омеляненка, що продовжує поповнюватися новотворами 90-літнього гончаря.

Зразками опішненської кераміки в зібранні харків’янина слугують твори й інших відомих гончарів – Івана і В’ячеслава Біликів, Гаврила та Миколи Пошивайлів, майстрів колишнього заводу «Художній керамік» (1960–2002), а також роботи учнів та вчителів гончарства Державної спеціалізованої художньої школи-інтернату І–ІІІ ступенів «Колегіум мистецтв у Опішному» імені Василя Кричевського.

Окрім того, колекцію Василя Гурдіна сьогодні збагачує кераміка з гончарських осередків майже всієї України. Вироби з Закарпаття (Ужгород), Київщини (Васильків), Сумщини (Городниця, Суми), Хмельниччини (Полонне), Львівщини (Гавареччина, Львів), Івано-Франківщини (Косів) й рідної Харківщини (Нова Водолага, Буди, Валки) – усього понад 400 експонатів, що вражають формою й декором, давністю й регіональними особливостями. Основним критерієм свого відбору колекціонер обрав унікальність виробу: «Цікавою може бути форма, наприклад, посудина у вигляді лева. Подібної до тієї, яку маю у своєму зібранні, я досі більше не зустрічав. Звісно, увагу більше привертають роботи, виготовлені руками майстрів, а не відлиті з форми. Щиро радію, коли вдається відшукати на «антикварці» давню автентичну кераміку якогось осередку – таким є переважно посуд. Зазвичай у Харкові мало кераміки, тому перекупники одразу зауважують, звідки привезено їхній товар. Водночас знаю особливості виробів різних осередків, тому не завжди довіряю інформації продавця про виріб».


За особистим спостереженням Василя Гурдіна, в Харкові загалом немає колекціонерів, що систематично збирають кераміку: «Спілкуючись з іншими колекціонерами, можу сказати, що сьогодні в Харкові цікавляться монетами, самоварами, рушники й вишиті речі теж купують, але не колекціонери, а більше музейні працівники, а також ресторани та кафе, що використовують старожитності в інтер’єрах з декоративною метою і цим самим знищують унікальні зразки».

Захоплення Василя Тимофійовича керамікою перейняв племінник, поділяє хобі колекціонування й дружина: Ніна Іванівна предметом свого збиральництва обрала фарфорові й фаянсові сувенірні скульптурки, а також серії поштових листівок – одна лише серія поштівок із зображенням картин німецької художниці XIX століття Кетрін Кляйн сягає понад тисячу. Особистим колекційним результатам Ніни Гурдіної можуть позаздрити не тільки українські, а й чужоземні філокартисти. 

Окреме зібрання родини становить вишивка – понад 150 рушників переважно середини ХХ століття зі Слобожанщини, Полтавщини, Черкащини, Чернігівщини, Кіровоградщини, Львівщини, фрагменти одягу та інші вишиті речі.

 «Василь не п’є, не палить, тому витрачає заробітки на колекціонування і всіх залучає до цього. Каже: «Скільки за рік телевізорів та пральних машин випалюєте! Краще б ви щось колекціонували», – зауважує про чоловіка Ніна Іванівна. Своїм зібранням Гурдіни щиро пишаються, не втомлюючись захоплюватися новими знахідками й талантом майстрів.



…Радіється зустрічі з людьми, які вихоплюють із забуття безцінні мистецькі скарби прадавності – у їхніх руках плекається українська душа.

 

Жанна Різниченко,
інформаційна служба
Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному


Фото Тараса Пошивайла,Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному

 

Схожі публікації

Коментарі (0)

 

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Квітень 2019

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     
Березень | Травень