Що дивитись в музеях Києва у святкові дні

Автор: Леся Гасиджак | 01 січня 2016 00:00 |



Щоб більш чи менш численні вихідні дні не пройшли марно, у застіллях та дрімотою перед екраном телевізора, пропонуємо вам афішу музейних виставкових проектів мистецького та історичного спрямування, які варто відвідати. Слухайтеся свого внутрішнього голосу, обирайте те, що до вподоби найбільше, і в жодному разі не сидіть вдома. Бо так можна й зиму проспати! ))


Новорічно-різдвяне асорті:

Національний музей українського народного декоративного мистецтва (вул. Лаврська, 9) пропонує оглянути виставку «Різдвяні дзвоники», на якій представлені зразки декоративного розпису, кераміка, фарфор, скло, художнє різьблення на дереві тощо – в яких мистецькими засобами передано знайомі й близькі кожному з нас образи та сюжетні сцени, втілено теплий і світлий настрій новорічно - різдвяних свят. Вихідні дні – 1, 5, 7 січня

Музей історії міста Києва (вул. Б. Хмельницького, 7) запрошує у «Різдвяну казку».  На виставці ви побачите елегантне жіноче вбрання й аксесуари, дитячий одяг та іграшки епохи Модерну, завдяки представленій колекції Марини Іванової, зануритеся у чарівні інсталяції, присвячені зимовому Києву минулих сторіч. Вишукані вечірні сукні, костюми для візитів та витончений домашній одяг експозиції доповнюють різноманітні вінтажні та антикварні дрібнички, серед яких - предмети побуту, дитячі колисочки, іграшки, ляльки, ведмедики, а також колекція новорічних іграшок із вати та текстилю. Вихідні дні – 1, 7 січня, 6 січня – робочий день з 11.00 до 14.00.


Музей Марії Заньковецької  (вул. Велика Васильківська, 121) представляє різдвяну виставку картин та мініатюр відомої у світі української  художниці Марії Томен. Вихідні дні – 1, 4, 7 січня.  

Центр української культури і мистецтва (вул. Хорива, 19В) підготував виставку старовинних та сучасних авторських ялинкових прикрас, живопису, традиційної різдвяної атрибутики від 30 талановитих, закоханих у свою справу митців. Вихідні дні – 1, 3, 7 січня.

Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків (вул. Терещенківська, 9) запрошує відвідати виставку східного мистецтва "Ширяють дракони і танцюють фенікси". На ній зібрано безліч доброзичливих символів, споглядання яких додасть вам гарного настрою та провістить щасливе майбутнє. Вихідні в музеї 1, 7 січня, 6 січня - короткий день до 15.00.

 

щоб відчути магію Різдва, варто завітати на
-          Різдвяний фестиваль «Козацька Коляда» на Мамаєвій Слободі (вул. Донця, 2)
-          Святвечір та Різдво Христове в «Українському селі»
-          В Національний музей народної архітектури і побуту України (с. Пирогів, 526-24-16)


Історичні витребеньки

НЦНК «Музей Івана Гончара» (вул. Лаврська, 19) запрошує оглянути виставку творів народної майстрині Варвари Мацелли під назвою «Лялька - Варварка» до 90-річчя від Дня народження мисткині. Дівчинка, котра не мала в дитинстві ляльок, за короткий проміжок свого дорослого життя зробила їх стільки, що розійшлися вони різними світами, а тепер зібралися у повноті нововитворених ляльок, на чолі з великою лялькою-Варваркою, щоб порадувати нас – дітей та дорослих – світлом душі їхньої авторки. Вихідні дні – 1, 4, 7 січня; 6 січня – до 14.00.

Педагогічний музей України (вул. Володимирська, 57) представляє унікальну виставку «Наркоми України» про двох міністрів освіти радянської України – Григорія Гринька та Олександра Шумського. Вихідні дні – 1, 2, 3, 7 січня.   

Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник (вул. Лаврська, 9) запрошує оглянути «свіжу» виставку стародруків «Друковано в Святой Великой Лавре Киевопечарской» (до 400-ліття лаврської друкарні), яка розкриває тему виникнення і розвитку лаврської друкарні, її роль в культурному і науковому житті українських земель і вплив на інші православні країни. Також у заповіднику працює резиденція Святого Миколая. Без вихідних.

В Національному музеї історії України у Другій світовій війні (вул. Лаврська, 24) експонується виставка «Батальйони нескорених», присвячена бійцям Міжнародного миротворчого батальйону ім. Джохара Дудаєва та чеченського батальйону ім. Шейха Мансура. Серед презентованих на виставці реліквій – особисті речі першого командира Міжнародного миротворчого батальйону бригадного генерала Ічкерії Іси Мунаєва, який загинув 2 лютого 2015 р. у бою поблизу Дебальцевого. Вихідні дні – 1, 4, 7 січня

- Музей театрального, музичного та кіномистецтва (вул. Лаврська, 9, корп.26) пропонує до огляду виставку «Новий рік. Ми сильні — поки ми пам’ятаємо». Її автор — художник, фотограф та перформер Вальдемар Клюзко, який живе і працює на два міста — Київ та Нью-Йорк. Це стисле художнє резюме подіям 2013—2015 років в Україні. Завдяки яскравим фотографіям, лайтбоксам та інсталяціям, які підштовхують кожного відвідувача до власних спогадів, тлумачень та неоднозначних переживань, Клюзку вдалося тематично торкнутися і Євромайдану, і аншлюсу Росією Криму, і сучасних воєнних дій на сході України, і російської інформаційної війни проти України. Вихідні дні - 1, 5, 7 січня.

-  В Музеї «Золоті ворота» (ст. м. Золоті ворота) з нагоди свят відкрито для відвідування з 2 по 10 січня 2016 р. з 10.00 до 18.00. Каси працюють до 17.30.

 

Мистецький десерт

Уперше за багато років роботи українських художників-шістдесятників експонуються разом у Національному художньому музеї України на виставці «Мистецтво українських шістдесятників. Можливість музею» (вул. Грушевського, 6). Тому не пропустіть нагоди подивитись на художні практики 23-х авторів з Києва, Харкова, Одеси, Львова та Ужгорода - Олександра Ануфрієва, Вілена Барського, Павла Бедзіра, Олега Волошинова, Григорія Гавриленка, Алли Горської, Олександра Дубовика, Карла Звіринського, Єлизаветиа Кремницької, Валерія Ламаха, Акіма Левича, Віктора Маринюак, Марґіт Сельської-Райх, Романа Сельського, Ференца Семана, Станіслава Сичьова, Олега Соколова, Володимира Стрельнікова, Анатолія Сумара, Валентина Хруща, Володимира Цюпка, Флоріана Юр’єва, Людмили  Ястреб. Вихідні дні – 1,2, 6, 7 січня.  

Музей сучасного мистецтва України (вул. Фрунзе, 41) практично останні дні представляє 350 робіт 216 митців в рамках масштабної виставки художників Київської школи живопису. Хронологічно проект охоплює 80 років і представляє розвиток живопису, графіки й скульптури у динаміці та різномаїтті напрямів: від реалізму - до постімпресіонізму, від неокласицизму - до сюрреалізму. Вихідні дні – 1, 4, 7 січня.

Музей книги і друкарства України (вул. Лаврська, 9, корп.9) запрошує на виставку західноєвропейської гравюри нідерландських, італійських, французьких, німецьких та англійських майстрів XVI – XVIII ст. з колекції Львівського музею історії релігії. Тематика гравюр – біблійні сюжети, а також ілюстрації з античної історії, міфів. Вихідні дні – 1, 5, 7 січня.

- Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України пропонує ознайомитись з виставкою «Українська сценографія ХХ століття» (вул. Володимирська, 22а). В експозиції представлено ескізи декорацій, костюмів, світлини зі сцен драматичних, оперних, балетних вистав різних театрів: роботи видатних українських художників ХХ століття Леоніда Братченка, Григорія Гаєвського, Наталії Горбунової, Василя Греченка, Вадима Меллера, Анатоля Петрицького, Олександра Сальмана, Олександра Хвостенка-Хвостова, а також музейні предмети з фондів українського актора і режисера Василя Василька та акторки Наталії Ужвій. Виставка розповідає про вистави, про персонажів, «зниклі» й існуючі театри Києва, Харкова, Одеси, Львова, Чернівців.  Вихідні дні – 1, 2, 3, 7 січня.   


За детальною інформацією про окремі заходи в музеях раджу заглядати в розділ "Події" на "Музейному просторі".

Схожі публікації

Коментарі (3)

 

Архівіст | 06 січня 2016 00:35:22

Дуже цікаво, що в цій афіші музейних виставкових проектів мистецького та історичного спрямування повністю відсутній Національний музей історії України! В, цей час, Музей історії України збирає смаколики для воїнів 92-ї механізованої бригади, які зараз охороняють українську територію в зоні АТО. Це дуже добре! Проте, це повне блюзнірство, особисто, для генерального директора Національного музею історії України Т.В.Сосновській. Ця особа (особистістю яка стоїть за Україну і народ її важко назвати) бо вона зразу звільнила Майданівців Головного історичного музею країни які стояли за народ, за Київ, за Україну під час Революції Гідності 2013 - 2014 рр. (Макаренка О.В., Каштанова В.В., Блаженка С.В., Шаповала С.М. та інших). Проведене розлідування працівників НМІУ і фахівців компетентних органів країни показало, що за Тетяною Вікторівною Сосновською стоїть постать третього президента України – Віктора Андрійовича Ющенка. Друг мільярдера С.О.Тарути, такий же як і він колекціонер і меценат, розбудовник історичного містечка Батуріна, він поклав очі на Музей історичних коштовностей України, філію НМІУ. У Відкритому листі трьох Екс-Президентів України до П.О.Порошенко про злочинну діяльність Т.В.Сосновській проти іміджу України у світі стоїть підпис і В.А.Ющенка. Але з достовірних джерел стало відомо, що Віктор Ющенко дуже не хотів ставити свій підпис під цим листом. За свідченням Т.М.Осінчук, зав. Відділом фондової роботи Національного музею історії України і близької подруги Ген. директора НМІУ по приїзді В.Ющенко в музей він здав досьє на Л.В.Строкову (там йдеться тільки про те з ким спілкується і які має контакти на Заході), директора Музею історичних коштовностей України у руки своїй протеже лжепраправнучки Павла Тичини – Тетяні Вікторівні Сосновській і осіб які стоять за нею в Міністерстві культури України. І це при тому, що Л.Д.Кучма тактично натякнув В.А.Ющенко, щоб той підписав Відкритий лист до П.О.Порошенка, бо гроші які він отримав на лікарню майбутнього той все ж таки собі привласнив і більше того, через фонд ‘’Україна 3000” вивіз із країни оригінали деяких старовиних ікон, а назад, в Україну, повернув тільки копії з них… Цікаво тут інше, поки бійці української армії і волонтери, а також мирне населення Донбасу віддають свої життя за Україну - Т.В.Сосновська, І.Д.Ліховий (креатура В.Ющенка), В.А.Кириленко, В.А.Ющенко, С.О.Тарута, мріють отримати повний контроль над Музейним Фондом України (продавати, перепродовати, отримати у свою власність) з правом розпоряджатися 100 мільярдами евро у страховому еквіваленті. Саме таку оцінку - Музейному Фонду України - дав особисто В.А.Кириленко у засобах ЗМІ.

Відповісти

Петро - Геть Сосновську з НМІУ! Геть Кириленка з Мінкульту! | 06 січня 2016 19:13:31

Вирішив дати статтю Олександра Соколовського в повному вигляді: "Почему я, как налогоплательщик, должен оплачивать дебилизм Минкульта с черно-белыми списками?" Стаття викладена на сайті sate.ua Вся предновогодняя лента была забита новостями о том, какими российскими артистами пополняются черные списки Минкульта, кому подфартило попасть в белый список и какие в связи с этим фильмы будут запрещены к показу нацрадой при Министерстве культуры. Все это радостно тиражируется и смакуется потом в русских СМИ, там хвалят отважных прокремлевских Пореченковых, полощут косточки продажным Макаревичам и сочувствуют нашим зрителям, лишенным в новогоднюю ночь "Иронии судьбы" из за старушки Талызиной! Потом начинается срач, где фейк, где не фейк - и все эти "важные" для страны вопросы обсуждаются по новой! И вопрос даже не в том, что мне стыдно за действия Минкульта и министра Кириленко. А вопрос в том, какого хрена я, как налогоплательщик, должен за это все еще и платить? Точнее, все мы. Ведь сколько не спорь о либерализации налогов и новом Налоговом кодексе, все это бесполезно, если деньги будут тратиться неэффективно, непрозрачно или на всякую хрень в виде содержания сотен дармоедов, решающих, что нам смотреть и слушать. Для этого есть рынок и не нужно считать своих граждан идиотами! Что мы имеем в принятом бюджете на 2016? А имеем мы увеличенные на 16% по сравнению с 2015 расходы на Министерство культуры Украины. С 2,221 млрд.грн. до 2,587 млрд.грн. Где есть такие замечательные для ручного распределения и дерибана такие статьи, как: - подготовка кадров для сферы культуры и методическое обеспечение на сумму 635,2 млн.грн.; - повышение квалификации и переподготовка кадров на сумму 51,5 млн.грн.; - сбережение и инвентаризация культурного наследия на сумму 219,5 млн.грн.; - на 42 млн.грн. закупка украинской литературы для библиотек (Которые никогда не были прозрачны, представляете эти откаты? И почему не закупать кроме того англоязычную, русскоязычную и др. литературу исходя из мировых предпочтений, а не субьективного мнения чиновников Минкульта, где основным критерием есть украинский язык издания?) - при этом до 536,9 млн.грн. уменьшены затраты на поддержку национальных театров, и до 326 млн.грн. уменьшены расходы на национальные художественные коллективы, цирки и пр. Хотя тут наверняка все тоже очень непросто и непрозрачно. По прежнему считаю, что если Минкульт не реформировать, то проще ликвидировать его как министерство, оставив, например, соответствующий департамент в Госказначействе, который успешно будет продолжать финансировать национальные коллективы, библиотеки и пр., а остальное финансирование отдать на местный уровень. Хуже точно не будет! Ведь распорядителям местных бюджетов виднее. И людям понятнее и нагляднее, куда утекают их налоги. Тем не менее в бюджете 2016 заложено увеличение финансирования и непонятный здравому смыслу раздутый коррупционный бюджет расходов! Живут же как-то в США без такого министерства. У них, как и в Европе налажено публичное партнерство государства с частными структурами для развития и содержания культуры, создаются совместные фонды прозрачно распределяющие выделенные и собранные деньги. А главное - созданы условия, когда и государство культуре помогает и меценатам выгодно и удобно спонсировать то, что они считают нужным. Захотелось вспомнить 2015 и чем запомнилась бурная имитация деятельности г-ном Кириленко кроме черных/белых списков и запрета фильмов: - создал и возглавил правительственную комиссию по национально-патриотическому воспитанию - новый бюрократический институт, где чиновники(!!!) будут заниматься воспитанием наших граждан и молодежи! - поручил Госслужбе спецсвязи привязать sim-карточки к паспортным данным; - обвинил радиостанции за низкий процент украинской музыки в эфире и пообещал лишать лицензий за это; - полное отрицание предложенного Александром Ройтбурдом разделение Минкульта (как это давно сделано на Западе) на 2 департамента, чтобы один занимался культурным наследием, а второй культурной модернизацией; - благодаря совмещению должности министра с постом вице-премьера полный контроль всей гуманитарной сферы и распределения бюджетных финансовых потоков; - курирование разрешительных документов в строительстве и охране памятников и множество скандалов вокруг этого. Ну и главное, что никогда не пойму - как мог стать министром культуры именно Кириленко, который 23 февраля 2014 законопроект по отмене существующего языкового закона, предоставлявшего широкие права региональным языкам, и вызвал (кроме официального сожаления Совета Европы) эффект разорвавшейся бомбы в Крыму и на Донбассе, способствовал панике, охватившей наших русскоязычных граждан на Востоке, благодаря умелому идеологическому кремлевскому нагнетанию истерии. Неужели этот вопрос был важным и первоочередным в те дни, когда на Майдане еще не убрали трупы погибших? И как ответил Кириленко за недооценку фактора русского языка в современной Украине и недальновидную гуманитарную политику на Востоке? Да никак! Только продолжает нагнетать, забывая, что минимум половина наших бойцов, отражающих агрессоров и погибавших, чтобы мы тут жили в спокойствии и тишине, русскоязычны. Сам при этом воевать вместо них не спешит и своих детей на фронт вряд ли отправил. Конечно, квотный принцип формирования Кабмина позволил профессиональному "руховскому комсомольцу" занять этот пост. При этом никого не волнует, что его совершенно не воспринимают настоящие деятели культуры, кроме разве что формализованных закостеневших творческих союзов, зависящих от бюджетных денег. Уверен, что если бы СССР не распался, г-н Кириленко успешно занимался не националистической, а коммунистической идеологией, он очень типичен, как по мне. Только почему мы должны платить за его действия, которые не просто вредны и растратны, но еще и позорят Украину?

Відповісти

Петро - Геть Сосновську з НМІУ! Геть Кириленка з Мінкульту! | 06 січня 2016 19:13:40

Вирішив дати статтю Олександра Соколовського в повному вигляді: "Почему я, как налогоплательщик, должен оплачивать дебилизм Минкульта с черно-белыми списками?" Стаття викладена на сайті sate.ua Вся предновогодняя лента была забита новостями о том, какими российскими артистами пополняются черные списки Минкульта, кому подфартило попасть в белый список и какие в связи с этим фильмы будут запрещены к показу нацрадой при Министерстве культуры. Все это радостно тиражируется и смакуется потом в русских СМИ, там хвалят отважных прокремлевских Пореченковых, полощут косточки продажным Макаревичам и сочувствуют нашим зрителям, лишенным в новогоднюю ночь "Иронии судьбы" из за старушки Талызиной! Потом начинается срач, где фейк, где не фейк - и все эти "важные" для страны вопросы обсуждаются по новой! И вопрос даже не в том, что мне стыдно за действия Минкульта и министра Кириленко. А вопрос в том, какого хрена я, как налогоплательщик, должен за это все еще и платить? Точнее, все мы. Ведь сколько не спорь о либерализации налогов и новом Налоговом кодексе, все это бесполезно, если деньги будут тратиться неэффективно, непрозрачно или на всякую хрень в виде содержания сотен дармоедов, решающих, что нам смотреть и слушать. Для этого есть рынок и не нужно считать своих граждан идиотами! Что мы имеем в принятом бюджете на 2016? А имеем мы увеличенные на 16% по сравнению с 2015 расходы на Министерство культуры Украины. С 2,221 млрд.грн. до 2,587 млрд.грн. Где есть такие замечательные для ручного распределения и дерибана такие статьи, как: - подготовка кадров для сферы культуры и методическое обеспечение на сумму 635,2 млн.грн.; - повышение квалификации и переподготовка кадров на сумму 51,5 млн.грн.; - сбережение и инвентаризация культурного наследия на сумму 219,5 млн.грн.; - на 42 млн.грн. закупка украинской литературы для библиотек (Которые никогда не были прозрачны, представляете эти откаты? И почему не закупать кроме того англоязычную, русскоязычную и др. литературу исходя из мировых предпочтений, а не субьективного мнения чиновников Минкульта, где основным критерием есть украинский язык издания?) - при этом до 536,9 млн.грн. уменьшены затраты на поддержку национальных театров, и до 326 млн.грн. уменьшены расходы на национальные художественные коллективы, цирки и пр. Хотя тут наверняка все тоже очень непросто и непрозрачно. По прежнему считаю, что если Минкульт не реформировать, то проще ликвидировать его как министерство, оставив, например, соответствующий департамент в Госказначействе, который успешно будет продолжать финансировать национальные коллективы, библиотеки и пр., а остальное финансирование отдать на местный уровень. Хуже точно не будет! Ведь распорядителям местных бюджетов виднее. И людям понятнее и нагляднее, куда утекают их налоги. Тем не менее в бюджете 2016 заложено увеличение финансирования и непонятный здравому смыслу раздутый коррупционный бюджет расходов! Живут же как-то в США без такого министерства. У них, как и в Европе налажено публичное партнерство государства с частными структурами для развития и содержания культуры, создаются совместные фонды прозрачно распределяющие выделенные и собранные деньги. А главное - созданы условия, когда и государство культуре помогает и меценатам выгодно и удобно спонсировать то, что они считают нужным. Захотелось вспомнить 2015 и чем запомнилась бурная имитация деятельности г-ном Кириленко кроме черных/белых списков и запрета фильмов: - создал и возглавил правительственную комиссию по национально-патриотическому воспитанию - новый бюрократический институт, где чиновники(!!!) будут заниматься воспитанием наших граждан и молодежи! - поручил Госслужбе спецсвязи привязать sim-карточки к паспортным данным; - обвинил радиостанции за низкий процент украинской музыки в эфире и пообещал лишать лицензий за это; - полное отрицание предложенного Александром Ройтбурдом разделение Минкульта (как это давно сделано на Западе) на 2 департамента, чтобы один занимался культурным наследием, а второй культурной модернизацией; - благодаря совмещению должности министра с постом вице-премьера полный контроль всей гуманитарной сферы и распределения бюджетных финансовых потоков; - курирование разрешительных документов в строительстве и охране памятников и множество скандалов вокруг этого. Ну и главное, что никогда не пойму - как мог стать министром культуры именно Кириленко, который 23 февраля 2014 законопроект по отмене существующего языкового закона, предоставлявшего широкие права региональным языкам, и вызвал (кроме официального сожаления Совета Европы) эффект разорвавшейся бомбы в Крыму и на Донбассе, способствовал панике, охватившей наших русскоязычных граждан на Востоке, благодаря умелому идеологическому кремлевскому нагнетанию истерии. Неужели этот вопрос был важным и первоочередным в те дни, когда на Майдане еще не убрали трупы погибших? И как ответил Кириленко за недооценку фактора русского языка в современной Украине и недальновидную гуманитарную политику на Востоке? Да никак! Только продолжает нагнетать, забывая, что минимум половина наших бойцов, отражающих агрессоров и погибавших, чтобы мы тут жили в спокойствии и тишине, русскоязычны. Сам при этом воевать вместо них не спешит и своих детей на фронт вряд ли отправил. Конечно, квотный принцип формирования Кабмина позволил профессиональному "руховскому комсомольцу" занять этот пост. При этом никого не волнует, что его совершенно не воспринимают настоящие деятели культуры, кроме разве что формализованных закостеневших творческих союзов, зависящих от бюджетных денег. Уверен, что если бы СССР не распался, г-н Кириленко успешно занимался не националистической, а коммунистической идеологией, он очень типичен, как по мне. Только почему мы должны платить за его действия, которые не просто вредны и растратны, но еще и позорят Украину?

Відповісти

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Жовтень 2019

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   
Вересень | Листопад