Шедевр Дієго Веласкеса в колекції музею Богдана та Варвари Ханенків

18 січня 2008 12:46 |

Дієго Веласкес де Сільва
Diego Velazques de Silva
1599-1660
Іспанія
Портрет інфанти Маргарити
Близько 1658 р.
Полотно, олія

Творчість Дієго Веласкеса, якого називають художником художників, є не тільки вінцем іспанського мистецтва XVII ст., але одним з найдосконаліших взірців європейського живопису. Художній геній майстра з особливою самобутністю розкрився в останні роки його життя. Саме в цей час було написано портрет іспанської принцеси – інфанти Маргарити, який є шедевром колекції музею Ханенків. 

Обіймаючи високу посаду придворного живописця Філіпа IV, славетний художник у розквіті свого таланту створив ряд довершених за майстерністю портретів, які увічнили членів королівської родини. На одному з них на повний зріст зображено молодшу дочку іспанського короля - інфанту Маргариту. Ця велика за розміром картина (212 х 147), знана як Портреті Інфанти Маргарити в сіро-рожевому платті, була написана близько 1658 р. і знаходиться тепер у музеї Прадо в Мадриді. Втім, відомо, що Веласкес не встиг завершити це полотно. В зображенні обличчя та рук інфанти відчувається значно слабша манера - вже після смерті великого майстра ці найважливіші для портрету деталі були дописані його учнем - Хуаном Баутістою дель Масо. 

Картина, яка сьогодні є окрасою музею Ханенків, вважається підготовчим портретом до монументального полотна з Прадо. Подібні, невеликі за розміром, поясні портрети Веласкес зазвичай виконував з натури перед тим як, вдягнувши у відповідні строї манекен, розпочати роботу над повномасштабним полотном. Працюючи над Портретом Інфанти Маргарити в сіро-рожевій сукні, майстер спочатку написав на великому полотні розкішне парадне вбрання принцеси, але несподівано отримав нове, більш важливе, замовлення й не встиг перенести з підготовчого портрету зображення голови та рук дівчинки. Поясне зображення принцеси, виконане з натури, потрапило до музею Ханенків після довгого мандрування по приватних колекціях. Одним з перших його власників був іспанський інфант - дон Себастіан. 

Київський Портрет інфанти Маргарити поєднує в собі свіжість безпосереднього враження, притаманного натурним студіям, та імпровізаційну довершеність пізньої манери Веласкеса – так званої, manera abreviada. Не порушуючи урочистої формули придворного портрету, художник створив зворушливий образ 8-річної дівчинки, яка поважно виконує роль дорослої дами. Із дитячою старанністю намагаючись виглядати велично, інфанта Маргарита позує художнику у своєму першому «дорослому» платті для парадних прийомів – так званій, гвардаінфанті.

При всій невимушеності, властивій підготовчому зображенню, довершена гармонія цього портрету базується на майстерно розрахованих ритмічних повторах. Дуга надширокої каркасної спідниці – тонтільо вторить кшталтам коміру, а також положенню рук інфанти та абрисам її складної зачіски. Ця форма знаходить завершення в центрі композиції – у зображенні яскравої розетки під брошкою на ліфі плаття. В такий спосіб художник унаочнює приховану метафору – шляхетне дитя є справжнім діамантом у розкішній оправі. 

Чарівність маленької принцеси підсилює саме дорогоцінне ткання багатошарового живопису. Ілюзорно відтворюючі кожну деталь, Веласкес змінює форму та розміри мазків. Сяйво діамантових крихт віртуозно передано ніби ненавмисними бризками фарби та „недбалими” цятками, змазаними держаком пензля. Зовсім по-іншому - тендітно та сплавлено - написане обличчя дівчинки. Довгі прозорі мазки відтворюють легке дитяче волосся, зібране у пишну зачіску „а ля Каріньян”. Пухку фактуру яскраво-червоного плюмажу підкреслено хвилястими дотиками пензля. 

Колористичне вирішення цього портрету є справжньою насолодою для шанувальників живопису. Звучні акорди червоних прикрас відтіняють невловимі, мінливі за тоном кольори сріблясто-сірої парчевої сукні. Жодна лінія не позначена жорстко: контури тануть у світлоповітряному середовищі, а білильні акценти перетворюються на переливи парчі в потоці світла. Кольорові тіні та рожеві й зеленкуваті рефлекси повністю замінюють традиційну сіро-чорну ретуш, за допомогою якої сучасні Веласкесу художники зазвичай передавали затінені деталі. Недаремно майже через 200 років французькі імпресіоністи назвуть майстра своїм першим вчителем. Однак, жодна репродукція повною мірою не передає досконалість цього твору - справжньої перлини київського зібрання.


Олена Живкова, завідувач відділу західноєвропейського мистецтва Музею мистецтв ім. Б. та В. Ханенків, спеціально для «Музейного простору України»

Коментарі (0)

 

Новини

Події

Журнал
«Музейний простір»

Актуальний номер - № 4(14) за 2014 рік

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Рейтинг

Календар

Лютий 2019

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728   
Січень | Березень